В цьому члені Символа Віри говориться про третю Особу (Іпостась) Пресвятої Тройці — про Духа Святого.

Божественний Дух зветься Святим не тому тільки, що Він Святий по єству, як Бог, а ще й тому, що Він усе Собою освячує.

Животворчим Дух Святий зветься тому, що Він все Собою оживотворює і впорядковує від самого початку світу. Так Дух Святий носився над першоствореним хаосом матерії і вселяв у неї життя (Бут. 1, 2).

«Словом Господнім небеса створені, і Духом уст Його вся сила їх» (Пс. 32, 6).

Духом Своїм Господь дарував життя людині, вдихнувши в неї душу розумну, вільну й безсмертну (Бут. 2, 7).

Духом Своїм Господь завжди оновляє природу. «Однімеш душу (життя) їх (тварин), вони вмирають і в порох повертаються. Пошлеш Духа Твого, вони знову створюються і оновляєш лице землі» (Пс. 103, 29-30). Дух Святий всюди вносить життя, і без благодаті Духа Святого неможливе життя праведне.

Дух Святий є третя Особа (Лице, Іпостась) Пре-божественної Тройці, невіддільна і незлитна. Дух Святий превічно сходить від Отця і цим відрізняється від інших Осіб Пресвятої Тройці. Це сходження є істотне вічне. Сам Господь наш це засвідчив словами: «Я ублагаю Отця, і дасть вам іншого Утішителя... Духа Істини... Утішитель же — Дух Святий, Якого пошле Отець в ім`я Моє, навчить вас всього, що Я говорив вам» (їв. 14, 16, 17, 26).

«Коли ж прийде Утішитель, Якого Я пошлю від Отця, Дух Істини, Який від Отця сходить, Він посвідчить про Мене» (їв. 15, 26).

Дух Святий в інших місцях Святого Письма зветься і Духом Христовим (1 Петр. 1, 11).

Також і після воскресіння, коли Христос явився апостолам, то, дихнувши на них, сказав: «Прийміть Духа Святого» (їв. 20, 22).

Однак те сходження Духа Святого від Ісуса Христа, як Сина Божого, є часове. В цьому сходженні давалася не вся повнота Божества, яка перебуває в Дусі Святому, а сила і влада Духа Святого, потрібна для даної місії апостолам.

Отже, істотне сходження Бога Духа Святого у всій повноті звершується лише від Отця превічно, як і родження Бога Сина звершується превічно лише від Отця. Цей догмат затвердив Третій Вселенський Собор (правило 7) і заборонив зміняти його.

Святий Іван Дамаскин так пише:

«Дух Святий від Отця сходить, тому звемо Його Духом Отцевим, од Сина ж Дух Святий не походить, а тільки звемо Його Духом Синовим» («Бог», кн. 1, розд. 11).

У Святій Тройці Єдине Божество, Єдине Господство, Єдина Влада, Єдина Сила і Єдине Єство Боже. Осіб Пре-божественної Тройці три: Отець, Син і Святий Дух. Ніхто з Них не старший, не більший, не менший, а всі в Собі рівні. Бо один і незмінний завжди рівний Сам Собі. Коли ж у пере-численні Бог Отець є першим, то тільки в перечисленні. Він — початок або вмістилище Божества.

Тому то Духові Святому, як Богові, належить однакове поклоніння і славлення, як Отцю й Синові, бо Вони — Одно. І тому то Господь Ісус Христос заповідав хрестити в ім`я Отця і Сина і Святого Духа (Мт. 28, 19), як у Одного.

Цими словами відзначається, що Господь сповіщав волю Свою людям через пророків. Через них говорив Дух Святий (1 Петр. 1, 11). «Дух Святий передсповістив устами Давида про Юду, що привів тих, які взяли Ісуса» (Діян. 1, 16).

«Ніколи пророцтво не виходило з волі людської, а (його) виголошували святі Божі люди, керовані Духом Святим» (2 Петр. 1, 21).

Той же Дух Святий зійшов на апостолів у виді вогненних язиків у 50-й день після воскресіння Христового:

«І з`явились язики поділені, немов би вогненні і на кожному з них по одному осів. Всі ж вони переповнились Духа Святого й почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав» (Діян. 2, 2-4). Святий Дух керував апостолами у проповіді євангельській.

Дух Святий діє в кожній достойній людині. «Хіба ви не знаєте, що ви — храм Божий, і Дух Божий живе у вас?» (1 Кор. З, 16). Отже через побожне життя й усердні молитви ми можемо сподоблятися благодаті Духа Святого.

Дари Духа Святого численні, а головніші з них сім:

Дух страху Божого (страх прогнівити Бога).

Дух пізнавання.

Дух сили (могутність духовна).

Дух поради (мудрість радити, навчати).

Дух розуміння.

Дух мудрості (у всьому).

Дух Господній (побожність, горіння у вірі та любові до Бога) (Іс. 11, 2).

Плоди діяння Святого Духа в нас такі: любов, радість, мир (спокій, лагідність), довготерпіння (в бідах і до кривд людських), доброта (до всіх), милосердя, віра, лагідність, стриманість (Гал. 5, 22-23).