1. Зорі і характер та здібності людини.
Були проведені вичерпні наукові дослідження астрології сонячних знаків.
Р. Б. Калвер і П. А. Янна вивчали різні людські риси, від агресії й
амбіційності до чуйності і мудрості, і не знайшли ніякого видимого
зв`язку між даними народження і знаками зодіаку.
Одним зі способів оцінки точності астрології є метод співвіднесення
професії і кар`єри із сонячними знаками. Були розглянуті
спортсмени-чемпіони, актори, воєначальники, люди науки, політики,
художники і т.д. за допомогою звертання до різноманітних довідкових
видань. Так, Джон Макгерви досліджував дні народження 16 634 учених зі
збірника „Американські вчені“ і 6475 персоналій із книги „Хто є хто в
американській політиці“ і не знайшов ніякої підстави для суджень про
те, що „професії мають тенденцію тяжіти до визначених знаків. Астроном
Дж. Аллен Хайнек вивчив дати народження вчених, що ввійшли в каталог
„Американські люди науки“. Розподіл дат їхнього народження по знаках
зодіаку виявилося випадковим. Доктор Бік проробив аналогічне
дослідження каталогу „Хто є хто в науці“ і прийшов до такого ж
висновку. Інші ґрунтовні статистичні дослідження, проведені Ван
Дойзеном і Калвером і Янном, що також не виявляють ніяких кореляцій.
Однак іноді посилаються на рідкі збіги, як, наприклад, у роботі,
надрукованої у „Манчестер Гардіан“, що можуть бути віднесені до
статистичної нестійкості. Те ж саме відноситься і до затверджуваної
сумісності чи несумісності людей, народжених під визначеними знаками.
Наприклад, одруження чоловіка під знаком Діви і жінки-скорпіона, на
думку астрологів, „має набагато більше негативних моментів, чим
позитивних, тоді, як одруження жінки-скорпіона і чоловіка-рака є
чудовим шлюбом“. Розвід представляється неодмінним знаком несумісності,
хоча професор Берні Сільверман спостерігав у Мічигані за 2978
одруженими парами і за 478 парами, що були розведені, зіставляючи їхні
знаки і сімейний статус із пророкуваннями астрологів, і не знайшов
ніякого зв`язку.
2. Аргументи психологів.
Два психологи, доктор Сільверман з Рузвельтського університету і доктор
Вітнер зі Стокгольмського державного коледжу, розробили тест на
відповідність особистісних рис астрологічному прогнозу. Сільверман і
Вітнер попросили 130 студентів і викладачів оцінити свої якості, такі
як агресивність, творчі здібності, честолюбство і пристосовність.
Кожного з них попросили запросити близького друга, якому також
запропонували відповісти на зазначені питання щодо характеру цього чи
студента викладача. Крім того, кожний з учасників опитування заповнив
стандартну анкету і вказав точний час свого народження, свої сонячний і
місячний знаки. Астрологи ознайомилися з цими визначальними
особистісними характеристиками. Аналіз результатів показав відсутність
якого-небудь зв`язку між самоописом учасників опитування, описом їхніх
друзів чи їхнім рейтингом за результатами психологічних тестів і
характеристиками, що приписувалися їм гороскопами.55
3. Відсутність зв’язку дати народження, життєвого шляху і астрологічних характеристик
Деякі дослідники проводили свого роду експерименти для перевірки
істинності гороскопів, що враховують не тільки сонячний знак, але і
розташування планет у момент народження людини. Так, французький
астроном Поль Коудерк опублікував у газеті рекламу безкоштовних
гороскопів для всіх бажаючих. Усім респондентам він посилав той самий
фальсифікований гороскоп, що включає, як це прийнято в астрології,
загальні фрази типу: „у Вашому житті багато проблем“, „у Вас є
внутрішні конфлікти„ , „Ви іноді засмучуєте оточуючих“ і т.п. Абсолютна
більшість респондентів рахувало гороскоп точним своїм описом.
Наступний випадок стосується людини, що народилась 17 січня 1889 року в
3 години ночі в Оксеррі, Франція. Зокрема, у гороскопі говориться:
„У цієї людини інстинктивна запальність і сила сполучаються з глибоким
інтелектом, тямущістю, розумом. Він підкоряється соціальним нормам, має
схильність до панування і наділений моральним почуттям, що співпадає з
моральним почуттям забезпеченого, законослухняного громадянина
середнього класу. Ця людина має схильність до приналежності всією душею
до Венери. Його емоційне життя займає найважливіше місце — на перший
план виходять його переживання, сімейні зв`язки, його будинок, його
внутрішній, особистий світ, почуття, що звичайно, знаходять своє
вираження у всецілій відданості іншим, у рятівній любові,
альтруїстичних жертвах, у тенденції бути домосідом“.
Мішелем Гокленом у французькій газеті була поміщена реклама, що
запрошує людей надіслати їхні імена, адреси, дати і місця народження.
Відповіло близько 150 чоловік; кожному з них послали повний,
10-сторінковий гороскоп, з якого була узята вищенаведена цитата, також
конверт зі зворотною адресою й анкета. З тих, хто відповів на питання
анкети, 94% заявило про те, що вони були точно зображені в гороскопі, а
90% заявило, що цю думку розділили їхні друзі і родичі. Це був гороскоп
доктора Марселя Петойта, серійного убивці. Доктор Петойт зображував із
себе підпільного агента, що повинний був допомагати біженцям укритися
від нацистів. Замість цього він затягав їх у свій будинок, грабував їх
і розчиняв їхні тіла в негашеному вапні. Обвинувачений у двадцятьох
сімох убивствах, він цинічно хвалився шістдесятьма трьома. От наскільки
„точним“ може бути гороскоп!
Він не знайшов ніяких підтверджень цьому, але виявив факти, що свідчать
проти астрології. Гоклен пише: „Жоден з астрологів, з якими ми
працювали, не пройшов класичного тесту, відомого як „тест
протипоставлених доль“. У ньому використовуються дати народження сорока
чоловік, двадцять з яких — відомі злочинці, а інші — люди, що прожили
довге мирне життя. Астрологам пропонувалося розділити дві ці групи за
допомогою гороскопів, складених по датах народження. У результаті
завжди відбувалася велика плутанина; астрологи незмінно вибирали
злочинців і законослухняних громадян приблизно в тій же пропорції, що і
машина, що змішувала їх випадковим образом. Необхідно додати, що,
по-перше, тільки щиро переконані астрологи погоджувалися на тестування;
величезна більшість шарлатанів завжди знаходило привід, щоб уникнути
"очної ставки", що могла підірвати довіру публіки“.
Астрологи стверджують, що Марс зв`язаний з насильством і смертю . Отже,
він повинний переважати в гороскопах злочинців. Гоклен вивчив гороскопи
убивць для того, щоб з`ясувати, чи дійсно існує така перевага. Були
відібрані справи 623 французьких убивць, що, на думку експертів,
найбільше виділялися в анналах правосуддя жорстокістю своїх злочинів.
Більшість з них були гільйотиновані. Коли були складені гороскопи цих
злочинців, виявилося, що Марс не мав на них ніякого впливу. Результати
розподілу дат народження по знаках зодіаку незначно відрізнялися від
випадкового розподілу . Барт і Беннет намагалися знайти перевага Марса
в гороскопах військових, але також не знайшли ніяких доказів наявності
„ефекту Марса“ Джофрі Дін і Артур Мадер провели велике дослідження,
результати якого були опубліковані ними в книзі „Сучасні досягнення
натальної астрології: критичний огляд 1900–1976.“ Автори прийшли до
наступного негативного висновку:
„Сьогодні астрологія базується на невідомих підставах, що боготворяться
як „традиція“. Більшість з незліченної безлічі астрологічних систем
протилежні одна одній у фундаментальних посиланнях, і усі вони
підтримуються анекдотичною очевидністю абсолютно недостовірних речей. У
результаті астрологія представляється разючою, технічно твердо
обґрунтованою суперструктурою, підтримуваною недоведеними
віруваннями... немає навіть найменшого доказу її емпіричного
обґрунтування...“
В однаковій мірі негативними були й оцінки Калвера і Янна, Айзенка і
Наіса. Останні в передмові до своєї книги стверджували: „Нам необхідно
сказати, що більшість з цих вірувань (астрології) не витримує строгої
перевірки“. Із загального потоку критичної літератури виділяється
робота Мішеля Гоклена „Астрологія і наука“. Спочатку він вірив в
астрологію, провів роки за вивченням гороскопів і астрологічних діаграм
і знайшов, що немає ніяких підстав для того, щоб дотримуватись їх.
Астрологи, не схильні брати до уваги статистичні дослідження, подібні
зазначених вище, намагаються проводити власні. Однак величезна
більшість досліджень, пророблених астрологами, не має ніякої наукової
цінності і не викликає довіри.
Комісією американської асоціації наукових суспільств були вивчені
результати досліджень, що проводилися астрологами. Її члени прийшли до
висновку, що „наявність якого-небудь впливу, про який говорили
астрологи, не підтвердилася “
Швейцарський астролог Робур затверджував, що пророблений їм огляд
гороскопів 2817 музикантів показав: положення Сонця при їхньому
народженні свідчило про те, що вони будуть мати здатності до музики.
Поль Коудерк вирішив перевірити ці висновки. Його висновок такий:
„Положення Сонця не має абсолютно ніяк впливу на музичну обдарованість.
Дати народження музикантів розподілені випадковим образом протягом
року. Ніякий зі знаків зодіаку чи відрізок усередині нього не сприяє
формуванню музичних здібностей і не робить негативного впливу на них“.
Дотепер ще ніхто не підтвердив яке-небудь астрологічне правило за допомогою методики, що заслуговує довіри.
Отже, не існує ніяких наукових доказів істинності астрології. Навпаки,
здоровий глузд, досвід і об`єктивні дослідження спростовують твердження
астрологів.
На „долю“ людини впливає спадковість, середовище життя, виховання —
сотні законів і закономірностей, а рух світил визначається тільки
законами гравітації і механіки. Згадаємо принцип „бритви Оккама“: „не
множ сутностей“. У нашому світі немає місця ще і для астрологічних
законів. Навіщо Богу використовувати зайвий передавальний механізм —
планети — для керування людьми?
Знаючи закони фізики, ми можемо точно визначити майбутнє небесних тіл,
їхню конфігурацію в будь-який момент часу. Не так з людиною. Спираючи
на закони фізики, закономірності психології, соціології, економіки і
т.д., можна з різною часткою ймовірності прогнозувати, що станеться з
індивідуумом, із групою, із суспільством. Але напевно, довідатися
майбутнє людей не можна, і справа отут навіть не в неврахованих
природних факторах, а в тім, що майбутнє визначається взаємодією
мільярдів вільних людських воль. Ми живемо в часі, для нас майбутнього
ще немає; яким воно буде — залежить від вільного вибору кожного з нас.
Як же тоді приналежному просторово-тимчасовому континуумі, цілком
детерміновані небесні тіла можуть визначати чи хоча б указувати
майбутнє вільних істот?
Із книги "Релігійне марновірство в сучасному світі"
|
