Пт, 29.03.2024, 12:54
 
Головна Реєстрація Вхід
Зробити стартовою / Додати у Вибране / RSS
ГОЛОВНЕ МЕНЮ
РОЗДІЛИ БІБЛІОТЕКИ
Статті адміністратора
Різні статті
Пам’яті пастиря
Спогади про митрополита Даниїла
Догматичне богослів’я
Церковне право
Новий Завіт
Персоналії
Історія
Проповіді
Дідахі
Вселенське Паравослав’я
Історія Древньої Церкви
Літургіка
Патрологія
Статті грецькою
Статті англійською
Молитовник
Молитви
ОПИТУВАННЯ
Як Вам наш оновлений портал?
Всього відповідей: 386
Головна » Бібліотека » Різні статті

Проблеми профілактики психологічного маніпулювання та контролю свідомості в молодіжному середовищі

Сьогоднішній світ став занадто інформатизованим. Це викликає певну кризу в існуючій системі освіти. Лавина інформації, що накрила школярів, студентів і викладачів, майже вийшла з-під контролю. Майбутні фахівці ще в стінах освітніх закладів зазнають перенапруження та частих депресій через колосальні перевантаження. Та все одно обсяг знань, що людина може засвоїти за період навчання у закладах освіти, обмежений.
Сучасний стан науки і суспільства, динамічний соціальний прогрес, збільшення обсягу нової інформації різко скорочують частку знань, отриманих людиною в період професійного навчання стосовно інформації, необхідної їй для повноцінної діяльності в суспільстві, що змінюється. Тому підприємствам і організаціям потрібні фахівці не стільки інформовані, скільки такі, що вміють працювати з інформацією. Адже людині, що не вміє правильно оцінити і проаналізувати ситуацію, складніше прийняти вірне рішення, відстояти власну позицію, взяти на себе відповідальність за отримані результати.
Така людина скоріше може потрапити в психологічну залежність: залежність від обставин, від інших людей і груп, від сталих суспільних стереотипів і стереотипів власного минулого досвіду. Психологічно залежна людина навіть не помічає, як стає “олов”яним солдатиком” в інформаційних іграх (чи війнах): ідеологічних, політичних, фінансово-економічних, релігійних.
Сучасна психологічна наука напрацювала достатню кількість технологій психічного впливу. Під психічним впливом розуміють здійснюваний за допомогою мови і немовних засобів вплив однієї особистості чи групи людей на психологію іншої особистості чи групи, що виходить з певних мотивів і переслідує конкретну мету [4, с.7]. Як правило, ці технології активно вивчають і засвоюють ті, хто збирається впливати: політики, рекламісти і PR-фахівці, представники мас-медіа і працівники сфери обслуговування. Технології психічного впливу – їх “виробничий інструментарій”.
На думку Г.Г.Почепцова, сучасні інформаційні технології привнесли зовсім нові повідомлення, до яких масова свідомість не змогла адаптуватися [5, с.52]. Перенасичене інформацією середовище лягає тягарем і на комунікатора, і на одержувача переконуючого повідомлення. Одержувач настільки завалений повідомленнями, що йому стає важко приділяти достатню міру розумової енергії, необхідну для розуміння змісту багатьох важливих поточних проблем [1, с. 31].
Ситуація ускладнюється тим, що в рамках ведення інформаційних війн маси населення готуються до керування їхньою свідомістю. За допомогою систем масової комунікації проводиться переорієнтація суспільної думки шляхом введення нової шкали цінностей, здійснюється економічна дезінформація, поширюються і закріплюються в суспільній свідомості споживчі моделі життя. А хто зацікавлений у нейтралізації деструктивного психологічного впливу, у профілактиці психологічної маніпуляції і контролю свідомості?
Усе перераховане вище показує крайню актуальність питання про відповідальність за маніпуляцію свідомістю і невідкладність рішення задачі протистояння руйнівним наслідкам інформаційного впливу.
На нашу думку, найкращою профілактикою психологічної залежності, маніпулювання, контролю свідомості є розвиток у молодих людей критичності мислення і рефлексії, формування навичок ассертивної поведінки.
Мислити критично не означає критикувати. Критичне мислення трактується як прагнення усе аналізувати, піддавати оцінці, не приймати все на віру; уміння правильно, об’єктивно оцінювати свої дії, здібності, виявляти і визначати свої помилки, піддавати критичному розгляду пропозиції та судження інших людей [7, с.110].
Рефлексія в нашому контексті розуміється як спрямованість пізнання людини на самого себе, на свою діяльність та поведінку, на свій внутрішній світ, психічні якості і стани; вміння уявляти себе на місці іншої людини, мислено (подумки) програвати ситуацію за неї. Тому що аналіз ситуації, розуміння власних цілей і того, до чого прагне партнер по спілкуванню, дозволяє людині конструктивно взаємодіяти – іншими словами, бути асертивным [7, с.188].
Асертивність – якість особистості, риса характеру, яка проявляється в самоствердженні особистості; свідомому прийнятті вимог інших без страху, невпевненості, напруги, іронії і т.д. Асертивна людина не діє на шкоду іншим, поважає чужі права, при цьому з повагою відноситься і до себе самої. Вона може переконати інших надати їй допомогу, чи ставитися до неї люб’язно, домовитися і знайти компромісне рішення проблеми. Їй характерне позитивне відношення до людей і адекватна самооцінка [7, с.21].
Як правило, перераховані якості не розвиваються цілеспрямовано в існуючій системі освіти, а є результатом активності й особистісного досвіду самої людини. Більш того, донедавна навчальні заклади нашої держави (яку можна охарактеризувати як посттоталітарну) не були зацікавлені в реальному розвитку особистості. Тоталітарній державі вигідно, щоб її мешканцям з дитинства прищеплювали інстинкт керованих, бездумних, залежних. І хоча процеси демократизації в Україні стають усе помітніше, освітня структура, консервативна в своїй сутності, перебудовується не так швидко, як того хочеться.
Іншими словами, сучасна система освіти не володіє в достатній мірі інструментарієм розвитку самої людини, а не тільки її знань, умінь, навичок. Прагнення заповнити цю нестачу призвело до розробки “Програми профілактики психологічного маніпулювання і контролю свідомості”, розрахованої на старшокласників і студентську молодь. Програма розроблена за інформаційної підтримки громадської організації “Спілка захисту сім’ї та особистості”. Заняття за темами програми проводилися зі старшокласниками Київського ліцею “Голосіївский” № 241, з юнаками та дівчатами на базі Бізнесу-центру Київського Палацу молоді і юнацтва та зі студентами столичних ВУЗів через систему Студентських Соціальних Служб. Крім цього, авторами програми було проведено кілька навчальних тренінгів у різних містах України для педагогів і шкільних психологів.
 
Програма
факультативного курсу “Профілактика психологічного маніпулювання
та контролю свідомості”
 
Теми, що ввійшли в названу програму, спрямовані на розвиток перерахованих вище якостей критичності мислення, рефлексії, ассертивности. Крім цього, досить докладно розглядається поняття психологічної маніпуляції і засобу її нейтралізації. Спосіб подачі інформації – інтерактивний, тобто більшість понять, що вводяться, ідей, тем подаються у вигляді психологічних ігор і вправ, диспутів, дебатів, рольового моделювання і т.д. Це дозволяє учасникам програми не тільки теоретично ознайомитися з тим чи іншим поняттям, але і співставити його з власним особистісним досвідом, відпрацювати корисні навички в тренінговому режимі. Зручним для використання програми в різноманітних умовах сучасних освітніх структур є її гнучкість, модульность з відносною незалежністю різних модулів.
Оскільки підлітковий і юнацький вік – це період активної комунікації і підвищеного інтересу до психології спілкування, перший модуль програми присвячений детальному розгляду питань щоденного спілкування і можливих проблем, з ним пов’язаних. Складність і заплутаність особистісних контактів, їхні види і рівні з занесенням на Особистісну Комунікативну Карту (ОКК), вплив на ситуації спілкування стереотипів сприйняття й ірраціонального мислення – ці питання розглядаються в блоці “Особливості міжособистісної взаємодії”.
Наступний модуль “Психологічна маніпуляція як різновид міжособистісної взаємодії” є дуже логічним продовженням активно піднятої і відпрацьваної теми щоденної взаємодії. Нагадаємо, що психологічне маніпулювання - це приховане керування діями та поведінкою інших людей за допомогою експлуатації їх “слабких місць”, тобто невідрефлексованих і непотрібних комплексів [7, с.115].
У вітчизняній літературі донедавна термін “маніпуляція” (“маніпулювання”) використовувався переважно в негативно-оцінюючому контексті і з досить аморфним змістом. Достатньо чітке визначення цьому явищу дала Е.Л. Доценко: “Маніпуляція — це вид психологічного впливу, майстерне виконання якого веде до прихованого порушення в іншої людини намірів, що не збігаються з його актуально існуючими бажаннями” [2, с.59].
У даному випадку ми бачимо коректне визначення маніпуляції саме як психологічного інструмента, але, одночасно, і як інструмента психічного насилля. Можна погодитися з О.В. Сидоренко, коли вона відносить маніпуляцію до виду впливу, перехідному від варварської до цивілізованої взаємодії [6, с.32], при цьому не заперечує агресивно-насильницьку складову маніпуляції.
У ході занять юнаки та дівчата одержують можливість спробувати себе в ролі і маніпулятора, і того, ким маніпулюють; відстежити власні “слабкі струни” і почуття, викликані чиєюсь спробою маніпуляції; потренуватися в простих і ефективних прийомах нейтралізації небажаної маніпуляції. Цікаво, що після таких вправ кількість бажаючих навчитися маніпулювати, щоб приховано керувати іншими людьми, дещо зменшується. Вільна атмосфера діалогу, обміну думками допомагає краще зрозуміти природу психологічної маніпуляції, її місце і роль у нашій соціальній реальності; прийняти індивідуальне рішення про доцільність (чи недоцільность) її застосування. Як правило, дуже жвавий інтерес викликає обговорення педагогічних і виховних дій викладачів. Як відрізнити позитивний педагогічний вплив і деструктивну маніпуляцію, де межа між ними; які віддалені наслідки має застосування вчителем психологічного маніпулювання і чи виправдує мета обраний засіб – ці і багато інших питань з інтересом обговорюються і самими учнями чи студентами, і впевненими у власній педагогічній компетентності вчителями.
Протягом занять приходить усвідомлення, що психологічна маніпуляція є даністю, невід’ємною частиною нашого соціального життя. І кращий захист – це уміння її бачити, розрізняти. Розвиток навичок роботи з інформацією, формування алгоритму критичного її сприйняття, ознайомлення з часто уживаними способами впливу на свідомість – така змістовна частина модулю “Маніпуляції і соціальне оточення”. Реклама на радіо і телебаченні, газетні статті, молодіжні журнали і барвисті буклети – усе це може стати зручним “підручним матеріалом” для опрацьовування навичок відслідковування інформаційного маніпулювання. У цьому блоці крім прийомів впливу на свідомість різних ЗМІ надається інформація про можливий небезпечний вплив з боку різних деструктивних угрупувань, культів, сект. Технології вербовки і модель контролю свідомості, використання механізмів групового тиску і способи “промивання мозків” – ця інформація не має широкого поширення; у школярів, студентів, та й і в учителів немає до неї вільного доступу. Таким чином, площина можливого деструктивного впливу на свідомість залишається потенційно небезпечною. Запропонована в рамках занять інформація – спроба знизити подібний ризик потрапляння молодих людей у психологічну залежність. Проведення цього блоку передбачає наявність у ведучого спеціально підібраного пакету інформаційних матеріалів на актуальну тематику.
Завершальний модуль програми – “Практикум ефективної поведінки”. Мабуть, це єдиний блок, що недоцільно проводити окремо, без проведення попередніх модулів. Тому що в спеціальних психологічних іграх і вправах цього блоку підводиться підсумок одержаним раніше знанням, прийомам, навичкам. Природньо, не у формі опитування, а у вигляді захоплюючої гри.
Ігротека програми містить опис використаних у нашій роботі діагностичних і психологічних методик, ігор і вправ. Хоча нам здається корисним, доцільним, цікавим розширення цього списку за рахунок творчого пошуку й обміну його результатами між усіма зацікавленими особами: шкільними психологами, соціальними педагогами, викладачами – усіма тими, кому названа тема небайдужа, і хто готовий експериментувати і шукати інші вдалі шляхи навчання молодої людини мистецтву бути вільною.
Тому що все-таки уміння людини жити без маніпуляцій, без психологічної залежності – у першу чергу це уміння жити вільно. Особливе значення в зв’язку з реалізацією програми, що забезпечує інформаційну безпеку, здобуває розробка таких навчально-виховних систем, що були б спрямовані одночасно і на розвиток почуття свободи і толерантності у студентів, і на посилення стійкості їхньої особистості. Можливо, слово воля, свобода стане ключовим у подальшій модифікації нашої програми.
 
Використана література
 
1. Аронсон Э., Пратканис Э.Р. Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 384 с.
2. Доценко Е. Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. — М.: ЧеРо, 1997.
3. Кабаченко Т. С. Методы психологического воздействия. — М.: Педагогическое общество России, 2000.
4. Куликов А.В. Психическое воздействие. Взаимодействие и самовоздействие: история, теория, проблемы //Психическое воздействие на личность и группу: Межвузовский сборник научных трудов. – Иваново: Изд-во Ивановского гос. ун-т, 1989.- С. 7–18.
5. Почепцов Г.Г. Информационные войны. – М.: “Рефл–бук”, К.: “Ваклер”, 2001. – 576 с.
6. Сидоренко Е. В. Тренинг влияния и противостояния влиянию. — СПб.: Речь, 2001.
7. Соціально-психологічний словник/ Ав.-уклад. В. М. Галицький, О. В. Мельник, В. В. Синявський – К., 2004 – 250 с.


Олена Мерзлякова
 
Розділ: Різні статті | Додано:(30.11.2007)
Переглядів: 1546
Використовуються технології uCoz
ВХІД НА ПОРТАЛ


Copyright Ortodox portal LOGOS © 2024 Використовуються технології uCoz