Сб, 23.09.2017, 02:08
 
Головна Реєстрація Вхід
Зробити стартовою / Додати у Вибране / RSS
ГОЛОВНЕ МЕНЮ
РОЗДІЛИ БІБЛІОТЕКИ
Статті адміністратора
Різні статті
Пам’яті пастиря
Спогади про митрополита Даниїла
Догматичне богослів’я
Церковне право
Новий Завіт
Персоналії
Історія
Проповіді
Дідахі
Вселенське Паравослав’я
Історія Древньої Церкви
Літургіка
Патрологія
Статті грецькою
Статті англійською
Молитовник
Молитви
Книга Правил
ОПИТУВАННЯ
В якій сфері суспільного життя Церква повинна приймати активну участь?
Всього відповідей: 510
Головна » Бібліотека » Різні статті

Взаємовідносини науки і релігії
Віра і знання - це два способи й шляхи для пізнання однієї і тієї ж Істини. Отже, наука й релігія не суть щось одне іншому суперечне й щось, що одне одним  виключається. Адже наука - це є висновки, результат людського знання; а релігія в суті своїй спочиває на вірі. Можуть бути епохи, і такі бували, коли... то релігія поневолювала собі науку (середні віки), то наука зовсім намагалася виключити, вигнати релігію (у XIX столітті); але незабаром же починалося просвітління, і наука з релігією знову приходили до угоди, і кожна, знаючи свій предмет, жила і працювала з повагою прав іншої.1 Найбільше зближення Біблійних і наукових уявлень було досягнуто у святоотцівський час, коли такі великі християнські учителі і отці Церкви, як Василій Великий, Іоанн Златоуст, Григорій Ниський, Іоанн Дамаскін, були в той же час і науково високоосвіченими людьми своєї епохи.
Спроби ж досягти повної єдності релігійних і наукових знань у пізніший час - у Середні віки, коли і релігійність потьмяніла, і науковий рівень понизився, не принесли нічого, крім шкоди й релігії, і науці. Це не означає, що наука й релігія несумісні, як хочуть запевнити нас вороги релігії. Але це значить, що релігійні й наукові знання знаходяться на різних аспектах людського пізнання, тому що в них різні цілі і різна методика. Священне Писання має одну Мету: спасіння людських душ, підготовка їх до сприйняття Царства Небесного. Тому Священне Писання має одинакове призначення для всіх  часів. І у всі часи людині необхідно знати, що вона, як і усе у світі, створена Господом Богом, але на противагу всьому іншому тварному світу - матеріальному і духовному, вона  створена по образу і подобі Божій, що всі люди походять від однієї пари чи навіть від однієї істоти, що перша пара людей тяжко згрішила, але вона ж і поклала початок покаянню й виправленню.    Із самого початку більш-менш очевидно, що абсолютного  протистояння між наукою і релігією немає.  Так   великий  учений   І. Ньютон  був глибоко віруючою  людиною і велику частину свого життя,  особливо  в  зрілому  віці присвятив богослів’ю.  Правда,  наукові  праці Ньютона відомі  всім людям,  користатися ними  і   вивчати   їх   будуть   завжди,   а богословські роботи  майже нікого  не  цікавлять. Хоча слід зауважити що богослів’я у нього спрямоване не стільки на розвиток богословських понять про Бога, і розвиток самого богослів’я, скільки на співвідношення фізичних законів і світу, чим і пояснюється малий інтерес до його богословських праць сучасних богословів. Його метою були не пошуки законів природи, а проникнення в задуми Бога при створенні природи. З такої точки зору позицію Ньютона  можна трактувати так: Бог створив закони для  того,  щоб  усе  розвивалося далі природним  шляхом  і  не  вимагало щосекундного  втручання  в  керування світом.  Звідси   випливає,  що  абсолютного протиріччя  між  наукою  й  релігією  в сутності немає. Сучасне мислення по своєму походженню належить західноєвропейській культурі, що два століття назад пережило революцію мислення і світорозуміння, а разом з нею і науково-технічну революцію. Основна ознака нової свідомості — тотальний раціоналізм, впевненість у безмежних можливостях людського розуму, що непомітно перетікає у своєрідну релігію, де місце Бога зайняла сама людина.

Розділ: Різні статті | Додано:(04.11.2007)
Переглядів: 792
Використовуються технології uCoz
ВХІД НА ПОРТАЛ


Copyright Ortodox portal LOGOS © 2017 Використовуються технології uCoz