Пт, 29.03.2024, 11:04
 
Головна Реєстрація Вхід
Зробити стартовою / Додати у Вибране / RSS
ГОЛОВНЕ МЕНЮ
РОЗДІЛИ БІБЛІОТЕКИ
Статті адміністратора
Різні статті
Пам’яті пастиря
Спогади про митрополита Даниїла
Догматичне богослів’я
Церковне право
Новий Завіт
Персоналії
Історія
Проповіді
Дідахі
Вселенське Паравослав’я
Історія Древньої Церкви
Літургіка
Патрологія
Статті грецькою
Статті англійською
Молитовник
Молитви
ОПИТУВАННЯ
На якій мові повинно звершуватись богослужіння в храмі?
Всього відповідей: 912
Головна » Бібліотека » Догматичне богослів’я

Вчення святих отців Церкви Бога-Творця світу

Вчення про Бога Творця світу у Святому Письмі розкрито досить чітко й однозначно, і полягає в тому, що Господь, створивши світ, створив його не стільки за формою, але є і творцем матерії, яку привів із небуття в буття, Самостійно без певної допомоги чи посередництва.
Ця істина є відмінною істиною Божественного Одкровення, якої не знали не тільки прості язичники, але і їхні мудреці, що не могли своїм  розумом прийти до того, що світ створений із нічого, всемогутньою Божою силою. Церква, прийнявши цю непостижиму для розуму істину, з самого початку чітко й однозначно виклала її для своїх чад у символах віри.
Язичники, які не знали Істиного Бога, і в яких нівелювалася сама ідея Бога, а оскільки християни жили в середовищі язичників, то деякі з них попадали під вплив цих вчень, проповідуючи їх в церкві, що являлося причиною єресей. Тому доцільно буде розглянути головні нехристиянські вчення про походження світу і побачити, в чому їх помилковість.
Головні із них такі:
1. Епікурейська – вчили, що світ виник сам собою, випадково.
2. Гностична – світ сворений нижчим, злим початком.
3. Дуалістична – матерія вічна, бог тільки оформлює її.
4. Пантеїстична - саморозвиток світу і самовиявлення у ньому бога.
 
Отці церкви, розкриваючи православне вчення про походження світу, вказували в чому помилковість нехристиянських вчень.
Так, виступаючи проти епікурейського вчення про самобутність світу, святий Афанасій Великий говорить: “Якщо б усе виникло само по собі, без промислу, то у вселенній всьому належало бути однообразним, а не так, як ми бачимо у вселенній; одно – сонце, інше – місяць, а інше – земля, теж саме і в людських тілах...”
А св. Григорій Назіанзен вказуючи на порядок у світі, каже: “Хто митець цього? Чи не Той, Хто створив і привів усе в буття? Допустимо, що буття від випадку, то звідки порядок? Якщо допустимо, що і порядок від випадку, то хто зберігає незмінно ті закони, що виникли на початку? Звісно, не випадок, а Хтось. І цей Хтось – Бог.” А блаж. Августин, вказуючи на змінність світу, як таку категорію, ще не сумісна з самобутністю.
Виступаючи проти дуалізму, отці церкви вказують на те, що Бог створив світ не тільки по формі, але і матерію. Допускаючи вічно існуючу матерію, як щось, що необхідне Йому для творіння, то виникає питання: “Яким чином зустрілися між собою діяльна сила Божа і страждальна природа матерії, зустрілись між собою і речовина, що немає образу, і Бог, що має поняття образів, але без речовини, зустрілися так, що недостаток у одного, дається іншим”. І св. Афанасій Великий каже: “Якщо Бог не Сам Причина матерії, всяке створіння творить із матерії готової, то явно, що Він безсилий, оскільки без матерії нічого дійсного не може створити, як людина – митець”.
Заперечуючи вчення гностиків, що світ створений якимсь посередником, еоном чи ангелом, святий Іриней Ліонський говорить: “Якщо ангели, чи хто інший, створив світ проти волі Божої: це значить, що вони могутніші за Бога; а якщо з волі Бога, це значить, що він має потребу в їхній допомозі. Але Бог ні в кому і ні в чому немає потреби”. А блаж. Августин продовжує, що: “... створити світ ніякий ангел не в силах, як не в силі створити самого себе”. А св. Іван Дамаскін каже: “Ангели, будучи тварями, не можуть бути творцями”.
Стосовно вчення пантеїстів, що Бог являється світовою субстанцією, а світ, саморозвитком і виявленням в ньому цієї субстанції, оскільки в іншому випадку Він не міг би залишитися незмінним, то святі отці вчать, що Бог творить світ не із Себе, а творить його через зовнішній акт Своєї волі, що не приводить до якихось внутрішніх перемін в Його сутності.
Св. Василій Великий з цього приводу каже: “Не із Себе творить Бог, а своєю діяльністю приводить їх в буття, подібно до того, як людина, обробляючи що-небудь руками, не із себе творить ці речі”. А св. Афанасій Великий виражає цю думку так: “...що влаштовано по бажанню, те отримало початок буття, і стосовно до творячого є зовнішнє; Син же являється власним народженням сутності Отця, але не зовні Отця”.

Розділ: Догматичне богослів’я | Додано:(14.12.2007)
Переглядів: 1357
Використовуються технології uCoz
ВХІД НА ПОРТАЛ


Copyright Ortodox portal LOGOS © 2024 Використовуються технології uCoz