Чт, 23.11.2017, 00:11
 
Головна Реєстрація Вхід
Зробити стартовою / Додати у Вибране / RSS
ГОЛОВНЕ МЕНЮ
РОЗДІЛИ БІБЛІОТЕКИ
Статті адміністратора
Різні статті
Пам’яті пастиря
Спогади про митрополита Даниїла
Догматичне богослів’я
Церковне право
Новий Завіт
Персоналії
Історія
Проповіді
Дідахі
Вселенське Паравослав’я
Історія Древньої Церкви
Літургіка
Патрологія
Статті грецькою
Статті англійською
Молитовник
Молитви
Книга Правил
ОПИТУВАННЯ
Як Ви ставитесь до екуменічного руху?
Всього відповідей: 353
Головна » Бібліотека » Догматичне богослів’я

Досконалість творіння божого. Походження зла.

Згідно з вченням Божественного Одкровення, а за ним і святих отців Церкви, — все, що створено Богом, створено досконалим, добрим. Ще відповідає і Самій сутності Бога як височайшого Блага, і з рук Якого не може вийти щось, щоб не відповідало цьому Благу, чи було противне Йому.
Святе Письмо вчить, що світ, створений Богом, являється досконалим, як по частинам, так і весь взагалі; після кожного дня творіння, Господь, споглядаючи створене, каже: “І Бог побачив, що добре воно” (Бут. 1, 10). І після шостого дня, Бог, споглядаючи все творіння взагалі, каже: “І ото, — вельми добре воно!” (Бут. 1, 31) (Слов’янське “добро зело”), — тобто дуже добре. Ці слова являються вічною характеристикою створеного світу. Світ, зі всіма силами і законами, котрі йому присутні, цілком і повністю, виповідає тій меті і задачі, задля котрих був створений. Навіть після гріхопадіння, світ зберігає свою цінність в очах Господніх і ця характеристика залишається в силі.
Чому, після гріхопадіння світ не перестає відповідати своїй меті, залишається добрим. Православна Церква вчить, що: “оскільки тварь створена Благим, то і сама добра, з тією тільки різницею, що тварь розумна і вільна, коли уклоняється від Бога, стає злою, не тому, що такою створена, але причина цьому її діяльність, противна розуму. Тварь же нерозумна, оскільки немає свободи, абсолютно добра по своїй природі” (Православне сповідання в. ч. 1. відп. 31).
Отже, коли Святе Письмо говорить, що світ лежить у злі, то говорить про діяльність в нім розумно – вільних тварів, яка противна Богові: “Хто чинить гріх, той від диявола...” (1Ів. 3, 8).
Отже гріх (зло), це дія, яка свій початок бере не від Бога і направлена проти волі Творця. Сама-ж природа залишається благою, навіть, якщо в силу якихось причин, змінила спосіб свого існування і йде в протиріччя з тією ізначальною метою, котру задав їй Творець. Видно це з слів св. апостола Павла: “всяке творіння Боже добре, і ніщо не погане, коли приймається з подякою, бо освячується словом Божим і молитвою.” (1Тим. 4, 4-5). Значить тварь по природі, після гріхопадіння залишається благою і разом із світом продовжує відповідати своїй меті. Премудрий Соломон говорить: “Все Господь учинив ради цілей Своїх, - і безбожного на днину зла”. (Прип. 16, 4). Значить, і в Своєму падкому стані, світ не перестає відповідати заданій Творцем меті, залишається добрим, досконалим, про що і вчить Святе Письмо: “всяке творіння Боже добре...” (1Тим. 4, 4).
Стосовно ж того, що світ, в котрому ми існуємо, являється досконалим і благим, Церква не вважає, що він є найкращий із світів, які в принципі можуть існувати, і котрі міг створити Бог, — не допускаючи самої можливості виникнення в них гріховності і зла. Однако, як говорить св. Іван Золотоустий, Бог творить світ не таким, який нам би хотілося, а котрий вважає доцільним у відповідності зі Своєю Премудрістю і благістю.
Наш світ не являється найкращим із світів, але, якщо-б це було так, то в цьому світі був би неможливим ніякий моральний прогрес, вдосконалення, до якого була призвана людина Богом: “Будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний” (Мф. 5, 48). Крім того, сам викупительний подвиг Спасителя, який своєю метою має вдосконалення, обожнення людини, а через неї і всього світу, був би позбавлений сенсу.
І Божественне Одкровення вчить нас, що ми, християни, повинні чекати: “нового неба і нової землі, на яких живе правда”. (2Петр. 3, 13), — говорить ап. Петро, а цей час зміни світу наступить коли: “саме створіння буде визволене від рабства тління на свободу слави дітей Божих.” (Рим. 8, 21.)
Святі отці, розкриваючи вчення про досконалість світу і походження зла в ньому, говорили: “...зло не є якась сутність, що має буття, подібно до інших творінь створених Богом, а є тільки ухилення істот із нормального стану, в якому поставив їх Бог, в ненормальний. Тому, Бог не є причина зла, але воно походить від самих творінь, які ухиляються від свого істотного стану і призначення. А так як ухилятися самі собою можуть тільки тварі моральні, то і зло, в прямому розумінні, є тільки зло моральне. На фізичне зло треба дивитися як на частину зла морального (тобто, наслідок прояву його у матеріальному світі), а також як покарання, що посилаються Богом за гріхи, і як засоби для нашого виправлення.” (Діонісій Ареопагіт.)
Тут під фізичним злом розуміються стихії світу, але самі по собі вони ні добрі і не злі, а тільки засоби. Що ж торкається хвороб, які приносять людям страждання, то Святе Письмо прямо говорить, що вони є прямим наслідком відступлення від добра: “помножу терпіння твої та болі...” (Бут 3, 16.)

Розділ: Догматичне богослів’я | Додано:(14.12.2007)
Переглядів: 1546
Використовуються технології uCoz
ВХІД НА ПОРТАЛ


Copyright Ortodox portal LOGOS © 2017 Використовуються технології uCoz