Пн, 25.09.2017, 20:48
 
Головна Реєстрація Вхід
Зробити стартовою / Додати у Вибране / RSS
ГОЛОВНЕ МЕНЮ
РОЗДІЛИ БІБЛІОТЕКИ
Статті адміністратора
Різні статті
Пам’яті пастиря
Спогади про митрополита Даниїла
Догматичне богослів’я
Церковне право
Новий Завіт
Персоналії
Історія
Проповіді
Дідахі
Вселенське Паравослав’я
Історія Древньої Церкви
Літургіка
Патрологія
Статті грецькою
Статті англійською
Молитовник
Молитви
Книга Правил
ОПИТУВАННЯ
Православна Церква в Україні повинна бути?
Всього відповідей: 783
Головна » Бібліотека » Догматичне богослів’я

Загальне вчення про Бога-Творця світу
Православна Церква навчає, що Бог є Першопричиною буття світу видимого і невидимого, або, являється Винуватцем його буття. Це означає, що світ, як сукупність кінцевого буття, що існує в просторі і часі, причину свого буття має в Бога і не виник якимось іншим чином сам по собі, без причини чи випадково.
В Святому Письмі ми можемо знайти багато свідчень про те, що світ створений Богом.
В перших словах книги Буття пророк Мойсей велично виголошує: “На початку Бог створив небо та землю” (Бут. 1,1). В цих словах відкривається вся повнота істини про походження світу, що вигідно відрізняє християнське вчення від різних язичницьких гіпотез та міфологічних оповідань. Відрізняється, тому – що Сам Бог через Мойсея відкриває нам істину про походження світу, одночасно відкриваючи нам і вчення про Себе, Бога Істинного, Творця всього видимого і невидимого.
В книзі Буття, пророк Мойсей ставить мету, — через розповідь про створення світу, показати боговибраному народу, а через нього і всьому людству, головні істини про Бога, про світ і людину.
Головна думка – Бог є Єдина Духовна Сутність. Слова “На початку створив Бог” показують нам, що Бог є джерелом всякого буття, Дух Надсвітній, буття, що існує поза простором, не зв’язане ні з небом, ані із землею, оскільки вони являються Його творивом. Бог є Особистістна Розумна Сутність.
Із наведеної Мойсеєм історії про походження світу, можна зробити декілька важливих висновків. А саме:
•    як виник світ
•    яка природа світу
•    які наслідки творіння Богом світу
 Потрібно вказати, що тільки на основі саме такого вчення про створення світу може базуватися істинна релігія, тому, що без визнання Бога як Особистості, ми не могли б Його любити, прославляти, дякувати Йому, шукати у Нього захисту і допомоги, молитися Йому: ми були б як сироти, що не знать своїх батьків.
Дане вчення можна розділити на дві частини:
•    загальне вчення про творіння Богом світу;
•    вчення про творіння окреме – творіння світу невидимого або духовного, творіння світу видимого або матеріального і творіння людини

Вчення Святого Письма про Бога-Творця світу

Бог є Творцем світу – дана істина є наріжним каменем християнського віровчення. Божественне Одкровення наділяє цій істині надзвичайно багато уваги, всебічно її розкриваючи. Вже в перших словах Біблії мовиться: “На початку створив Бог небо і землю” (Бут. 1,1), і цим розкривається вчення про Бога як Сутність Надсвітню, Премудру, Вічну і Всемогутню, а в подальшому ця істина в Біблії розкривається більш детальніше, вказуючи на окремі моменти творіння Богом світу, та на Його особисті властивості. Так пророк Давид говорить: “надія його на Господа, Бога його, що небо  та землю вчинив, море й усе, що є в них” (Пс. 145, 5-6). А пророк Ісая, звертаючись до народу божого говорить: ”бо так промовляє Господь, Творець неба. Він той Бог, що землю впорядкував та її вчинив, і міцно поставив її; не як порожнечу її створив, — на проживання на ній Він її зформував. Я – Господь, і нема більше іншого Бога!”. (Іс. 45, 18) – звідси видно, що Бог створив землю не тільки за формою, але є і творцем матерії, визначивши твориву розумну мету. А пророк Ієремія ніби продовжуючи думку, розкриває не тільки творчу діяльність, але й властивості Бога: “Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселенну, і небо напнув Своїм розумом” (Єр. 10,12).
А праведний Ездра в своїй молитві, так звертався до Господа: “Ти Господь єдиний! Ти вчинив небо, небеса небес, і все їхнє військо, землю та все, що на ній, моря та все, що в них, і Ти оживляєш їх усіх, а небесне військо Тобі вклоняється!” (Неєм. 9.6).
Ще сильніше ця істина підтверджується в Новозавітньому Одкровенні. Так коли апостоли Петро та Іоан, були відпущені іудейськими архієреями, то молилися до бога промовляючи: “Владико боже, Котрий створив небо і землю, і море, і все що в них!” (Дії, 4.24). А святий апостол Павло, проповідуючи в Афінському ареопазі, говорить: “Бог створив світ і все, що в ньому, будучи Господом неба і землі, Він не в рукотворних храмах живе.” (Дії. 17.24), а в посланні до Євреїв: “бо всякий дім будується ким-небудь; а Той, Хто збудував усе, є Бог.” (Євр 3.4) Накінець слід навести слова тайновидця Іоана Богослова, який чув слова ангела, котрий клявся: “Живучим на віки вічні, Котрий створив небо і все, що в ньому, землю, і все що на ній, море і усе, що у ньому.”(Одкр. 10.6)
До цього також слід додати, що Святе Письмо називає вічним тільки одного Бога, і не називає світ співвічним Йому: “Бог відвічний – Господь, що кінці землі він створив? ...”(Іс. 40,28). Все, що створене, створено Богом: “Бо ним створено все, що на небесах і що на землі, видиме і невидиме;” (Кол. 1,16). Тільки Бог називається першим, початком всього, тому створення світу є відмінною ознакою Бога істинного, на що вказують святі апостоли Павло і Варнава, коли жителі Лістри прийняли їх за богів, що зійшли на землю: “Мужі! Що це ви робите? І ми такі самі люди, як і ви”, і благовістимо вам, щоб ви навернулися від цих неправдивих до Бога Живого, котрий створив небо і землю, і море, і все, що в них.” (Дії. 14,15).

Вчення святих отців Церкви Бога-Творця світу

Вчення про Бога Творця світу у Святому Письмі розкрито досить чітко й однозначно, і полягає в тому, що Господь, створивши світ, створив його не стільки за формою, але є і творцем матерії, яку привів із небуття в буття, Самостійно без певної допомоги чи посередництва.
Ця істина є відмінною істиною Божественного Одкровення, якої не знали не тільки прості язичники, але і їхні мудреці, що не могли своїм  розумом прийти до того, що світ створений із нічого, всемогутньою Божою силою. Церква, прийнявши цю непостижиму для розуму істину, з самого початку чітко й однозначно виклала її для своїх чад у символах віри.
Язичники, які не знали Істиного Бога, і в яких нівелювалася сама ідея Бога, а оскільки християни жили в середовищі язичників, то деякі з них попадали під вплив цих вчень, проповідуючи їх в церкві, що являлося причиною єресей. Тому доцільно буде розглянути головні нехристиянські вчення про походження світу і побачити, в чому їх помилковість.
Головні із них такі:
1. Епікурейська – вчили, що світ виник сам собою, випадково.
2. Гностична – світ сворений нижчим, злим початком.
3. Дуалістична – матерія вічна, бог тільки оформлює її.
4. Пантеїстична - саморозвиток світу і самовиявлення у ньому бога.
 
Отці церкви, розкриваючи православне вчення про походження світу, вказували в чому помилковість нехристиянських вчень.
Так, виступаючи проти епікурейського вчення про самобутність світу, святий Афанасій Великий говорить: “Якщо б усе виникло само по собі, без промислу, то у вселенній всьому належало бути однообразним, а не так, як ми бачимо у вселенній; одно – сонце, інше – місяць, а інше – земля, теж саме і в людських тілах...”
А св. Григорій Назіанзен вказуючи на порядок у світі, каже: “Хто митець цього? Чи не Той, Хто створив і привів усе в буття? Допустимо, що буття від випадку, то звідки порядок? Якщо допустимо, що і порядок від випадку, то хто зберігає незмінно ті закони, що виникли на початку? Звісно, не випадок, а Хтось. І цей Хтось – Бог.” А блаж. Августин, вказуючи на змінність світу, як таку категорію, ще не сумісна з самобутністю.
Виступаючи проти дуалізму, отці церкви вказують на те, що Бог створив світ не тільки по формі, але і матерію. Допускаючи вічно існуючу матерію, як щось, що необхідне Йому для творіння, то виникає питання: “Яким чином зустрілися між собою діяльна сила Божа і страждальна природа матерії, зустрілись між собою і речовина, що немає образу, і Бог, що має поняття образів, але без речовини, зустрілися так, що недостаток у одного, дається іншим”. І св. Афанасій Великий каже: “Якщо Бог не Сам Причина матерії, всяке створіння творить із матерії готової, то явно, що Він безсилий, оскільки без матерії нічого дійсного не може створити, як людина – митець”.
Заперечуючи вчення гностиків, що світ створений якимсь посередником, еоном чи ангелом, святий Іриней Ліонський говорить: “Якщо ангели, чи хто інший, створив світ проти волі Божої: це значить, що вони могутніші за Бога; а якщо з волі Бога, це значить, що він має потребу в їхній допомозі. Але Бог ні в кому і ні в чому немає потреби”. А блаж. Августин продовжує, що: “... створити світ ніякий ангел не в силах, як не в силі створити самого себе”. А св. Іван Дамаскін каже: “Ангели, будучи тварями, не можуть бути творцями”.
Стосовно вчення пантеїстів, що Бог являється світовою субстанцією, а світ, саморозвитком і виявленням в ньому цієї субстанції, оскільки в іншому випадку Він не міг би залишитися незмінним, то святі отці вчать, що Бог творить світ не із Себе, а творить його через зовнішній акт Своєї волі, що не приводить до якихось внутрішніх перемін в Його сутності.
Св. Василій Великий з цього приводу каже: “Не із Себе творить Бог, а своєю діяльністю приводить їх в буття, подібно до того, як людина, обробляючи що-небудь руками, не із себе творить ці речі”. А св. Афанасій Великий виражає цю думку так: “...що влаштовано по бажанню, те отримало початок буття, і стосовно до творячого є зовнішнє; Син же являється власним народженням сутності Отця, але не зовні Отця”.

Розділ: Догматичне богослів’я | Додано:(23.10.2007)
Переглядів: 2575
Використовуються технології uCoz
ВХІД НА ПОРТАЛ


Copyright Ortodox portal LOGOS © 2017 Використовуються технології uCoz