Сб, 22.07.2017, 00:51
 
Головна Реєстрація Вхід
Зробити стартовою / Додати у Вибране / RSS
ГОЛОВНЕ МЕНЮ
РОЗДІЛИ БІБЛІОТЕКИ
Статті адміністратора
Різні статті
Пам’яті пастиря
Спогади про митрополита Даниїла
Догматичне богослів’я
Церковне право
Новий Завіт
Персоналії
Історія
Проповіді
Дідахі
Вселенське Паравослав’я
Історія Древньої Церкви
Літургіка
Патрологія
Статті грецькою
Статті англійською
Молитовник
Молитви
Книга Правил
ОПИТУВАННЯ
В якій сфері суспільного життя Церква повинна приймати активну участь?
Всього відповідей: 510
Головна » Бібліотека » Церковне право

Помісний та Архієрейський Собор і їх повноваження - канонічні підстави

Підстави для існування в устрої Церкви Соборів полягають: у віровченні Голови і Засновника Церкви Господа нашого Ісуса Христа (Мт. 18, 15-20; Ів. 17, 17, 21-26); в прикладі апостолів, які скликали собор в Єрусалимі (Дії. 15, 1), в природі Церкви як Тіла Христового, яке складається з багатьох членів; в принципах історичного розвитку устрою Церкви і в тому, що багато питань, які виникають серед членів Церкви, не можуть інакше вирішуватись, як тільки за посередництвом Соборів Церкви. Саме грецьке слово – συνοδος, в перекладі – собор, а на латині concilium – означає шлях, по якому всі разом приходять до однієї мети.
В історії Православної Церкви розрізняють дві головні категорії Соборів – це Вселенські і Помісні. Усі Правила і догматичні визначення прийняті Церквою на Вселенських Соборах є загальнообов’язковими для всіх Помісних Православних Церков. Такий статус також надано Церквою і правилам Десяти Помісних Соборів. У зв’язку з тим, що Вселенські Собори були винятковим явищем в житті Церкви і вже більше ніж тисяча років в силу різних причин, не дивлячись на гостру необхідність, не  скликаються, Помісні Православні Автокефальні Церкви згідно з канонічними правилами скликають  Помісні Собори.    

ПОМІСНИЙ СОБОР

Згідно зі статутом Української Православної Церкви Київського Патріархату прийнятим Помісним Собором Української Автокефальної Православної Церкви 5 червня 1990 року зі змінами та доповненнями, ухваленими: Всеукраїнським Православним Собором 26 червня 1992 року Всеукраїнським Православним Собором Української Православної Церкви Київського Патріархату 22 жовтня 1993 року зі змінами та доповненнями в новій редакції, ухваленими: Помісним Собором Української Православної Церкви Київського Патріархату 15 липня 2004 року:
1.В Українській Православній Церкві Київського Патріархату вища     
влада в галузях віровчення, церковного управління і церковного суду –     законодавча, виконавча і судова – належить Помісному Собору.
Практика скликання Помісних Соборів і надання їм статусу вищої влади в Помісній Церкві знаходить своє підтвердження в практиці древньої Церкви, а також в канонічних правилах Православної Церкви.                 37 Апостольське правило говорить: «Нехай два рази на рік відбувається зібрання єпископів і нехай розмірковують вони між собою про догмати благочестя, і нехай вирішують церковні непорозуміння. Перший раз – в четверту неділю по П’ятидесятниці, а другий раз – дванадцятого дня місяця жовтня». В тлумаченні на це правило говориться, що пізніше у зв’язку з особливими причинами призначалися другі дати для соборів 5 правило I Вселенського Собору, 8 правило VI Вселенського Собору. Собори єпископів для вирішення питання «про необхідність благочестя» і вирішення спірних справ мають збиратися періодично. Скликання Помісних Соборів підтверджують і державні закони в 137 новеллі Юстиніана говориться , «щоб один раз або два рази в рік в червні або у вересні, був собор митрополитів у патріархів і єпископів у митрополитів, і щоб дослідженні були питання які мають між собою єпископи, клірики і монахи, про віру, правила і церковні речі, і щоб виправлені були погрішності проти правил; а начальників які не спонукають митрополитів і єпископів і відкладають скликання вчених соборів, або не підкоряються і не звітують царю – наказано віддавати на суворе. покарання».
2. Собор скликається Патріархом Київським і всієї Руси-України, а в разі його смерті – Місцеблюстителем разом зі Священним Синодом мірою необхідності, але не рідше як один раз на п’ять років. 19 правило IV Вселенського Собору підтверджує право за предстоятелем скликати собори «вважаючи доброю справою – єпископам два рази в рік збирати собор, де призначить митрополит, для виправлення деяких церковних справ...» Це правило підтверджує 20 правило Антіохійського Собору яке говорить, що нікому не дозволено скликати собор самим пособі без присутності митрополита області, бо досконалий собор буває тоді коли разом з іншими присутній і митрополит.
37 Ап. Правило і правила 5 I Всел. Собору, 2 Другого і 19 Четвертого Вселенських Соборів вказують, щоб собори збирались двічі на рік. Однак, 8 правило VI Вселенського Собору зауважує, що «по причині набігів варварів і через інші випадкові перешкоди» це не завжди було можливим. Згідно з цим правилом такі зовнішні перешкоди виправдовують більш рідші скликання соборів. Далі в житті Церкви, при неможливості скликати іноді щорічні собори встановилась практика малих соборів на які за дорученням загального собору періодично збираються деякі єпископи області для вирішення питань, які перевищують єпархіальну компетенцію. 84 і 106 п. Карфагенського Собору, вказують, що Помісні Собори не обов’язково повинні відбуватися щорічно.
Щодо часу і періодичності скликання Помісного Собору прот.       В. Певцов в своїх лекціях по Церковному Праву зазначає, що скликання щорічних помісних Соборів в Помісних Церквах через різні незручності, або через відсутність необхідності не відбувалось. Але це однак не змінило властивої для Церкви соборної форми управління; у всіх тих випадках які вимагали соборних визначень і рішень Соборів, ці Собори скликались.
3. Помісний Собор складається із єпархіальних та вікарних архиєреїв (своїм положенням), представників кліру, чернецтва, духовних навчальних закладів і мирян, а також Вищої Церковної Ради. Такий склад собору підтверджують наступні правила: про присутність всіх єпископів області (Помічсної Церкви) (Першого Вселенського Собору 5 правило, Четвертого 19, Шостого 8), крім тих, які мають перешкоди – 87 Карф. Хто з єпископів не з’явиться на Собор без причини, той звинувачує сам себе (Лаод. 40) і буде відданий під епітімію. – Четвертого Всел. Собору 18. Шостого 8, Карфагенського 87, 88 правила. Міра полегшення для єпископів якщо собор затягнеться на довгий час – Карф. 141, 142.              20 Правило Антіохійського Помісного Собору говорить про можливість присутності на Соборах представників кліру.
4. Процедура виборів на Помісний Собор делегатів від кліру, чернецтва, духовних навчальних закладів і мирян та їх кількість встановлюється Святійшим Патріархом та Священним Синодом. Членами Собору, як помісного так і Вселенського, з правом вирішального голосу, можуть бути тільки єпископи, як представники Помісних Церков, які володіють повнотою апостольської влади. Церковні канони в першу чергу вимагають тільки їхньої обов’язкової присутності на Соборах, відповідно тільки за ними визнається право вирішувати на Соборах церковні справи ( 1 Всел. Собору 5 правило; 4 Всел. 19; Трульського 8). Постанови Соборів видавалися тільки від їх імені (напр., Карф. 8, 59, 61, 64 та ін. Сард. 1, 5, 9, 11); тільки вони єпископи, або уповноважені ними представники підписували соборні рішення і таким чином давали їм силу законів. Тому і самі собори називались Соборами Святих Отців (іноді, з вказівкою на число присутніх на Соборі Отців – єпископів (4 Всел. 1, 28; Трул. 1, 2  та ін.). Інші члени кліру, як такі, що не мають законодавчої влади в Церкві, якщо і допускались на Собори, то з правом тільки дорадчого, а не вирішального голосу; вони могли приймати участь в полеміці, допомагати єпископам під час соборних нарад та ін. Для участі в нараді вони отримували дозвіл від присутніх єпископів, а самі по – собі на це права не мали. На Четвертому Вселенському Соборі, коли багато монахів, однодумців єретиків, з’явилось на Собор, всі єпископи сказали: «вигнати їх звідси тут Собор єпископів»; як показує історія Церкви право вирішального голосу вони могли мати лише у тому випадку, якщо представляли собою єпископа який не зміг з’явитися на собор і дав таким особам відповідні повноваження. Для таких нарад запрошувались іноді на Собор і мирські люди, наприклад, законознавці. Присутність народу на таких Соборах принаймі в перші століття не заборонялась.
5. Помісний Собор:
а) тлумачить вчення Православної Церкви на підставі Святого Письма і Священного Передання, на під¬ставі постанов і правил семи Вселенських Соборів, зберігаючи єдність з Помісними Православними Церквами;
б) вирішує канонічні, богослужбові, пастирські та інші питання, які стосуються внутрішньої чи зовнішньої діяльності, зберігаючи єдність, чистоту православної віри, християнської моралі та побожності;
в) затверджує, змінює, анулює і роз’яснює свої постанови, які стосуються церковного життя відповідно до п. 5а і 5б даного розділу;
г) канонізує святих і встановлює відповідні богослужбові чинопослідування;
д) приймає Статут про управління Українською Православною Церквою Київського Патріархату;
е) обирає Патріарха Київського і всієї Руси-України і встановлює процедуру його обрання;
є) затверджує постанови Архиєрейських Соборів;
ж) оцінює діяльність Священного Синоду і Синодальних установ;
з) утворює або анулює органи церковного управління;
и) встановлює процедуру всіх церковних судів;
і) піклується про справедливі відносини між Церквою і дер¬жавою, відповідно до даного Статуту і чинного в Українській державі законодавства;
ї) приймає рішення з питань взаємовідносин з іншими Право¬славними Церквами;
й) звертається до української пастви з Посланнями.
Помісні Собори є вищою законодавчою судовою владою для тої помісної Церкви яку вони представляють. Вони повинні впорядковувати справи своєї Церкви ІІ Всел. Соб. 2, зберігати вчення (Апост. 37; 7 Всел. Собору 6); при появі лжевчень вони складали віровизначення, на основі Слова Божого і передання, і здійснювали судочинство над лжевчителями (Карф. 123- 130. Гангр. 1, 2, 3, 5, 9, 10 та ін.) Вирішувати спірні питання Ант. 20. Розглядати скарги на єпископа  І Всел. Соб. 5; вирішувати суперечки між єпископами за парафії – 4 Всел Соб. 17; 6 Всел. Соб. 25; виправляти визначення нижчих за статусом соборів – Карф. 43; обирати і поставляти єпископа – І Всел. Соб. 4, 4 Всел. Соб. 28, 7 Всел. Соб. 3, Ант. 19, 23,Лаод. 12, Карф. 13. Судити єпископа своєї юрисдикції - (Апост. 37; Ант. 4; 2 всел. 6).
Відносно значення помісних Соборів загальним правилом Церкви було те, що Собори більші (напр. патріарші) мали перевагу влади перед меншим (напр.. митрополичим); таким чином, в деяких випадках допускалися апеляції на останні до перших (Ант. 12; 2 Всел. 16) і перші могли виправляти постанови останніх (Карф. 43).
Про прийняті визначення Помісний Собор інформував інші Помісні Церкви за допомогою соборних послань.  
6. Головою Помісного Собору є Патріарх Київський і всієї Руси-України, за відсутності Патріарха – Місцеблюститель Патріаршого Престолу.  
Це підверджується 34-м правилом Святих Апостолів і 9-м правилом Антіохійського Собору.
7. Помісний Собор являє собою останню інстанцію, яка має право розглядати догматичні і канонічні відхилення в діяльності Патріарха.
8. Помісний Собор також судить в останній інстанції всі справи, які попередньо розглянуті Архиєрейським Собором і передані ним для їх остаточного вирішення.
9. Ухвали Помісного Собору стають правосильними, коли їх прийнято зви¬чайною більшістю присутніх членів Собору, включаючи 2/3 архиєреїв при рішенні догматичних питань.
10. Кворум Помісного Собору складають 2/3 законно обраних делегатів Собору, включаючи 2/3 архиєреїв від загальної кількості ієрархів – членів Собору.
11. Собор затверджує порядок денний, програму і регламент про¬ведення своїх засідань, а також обирає простою більшістю присутніх чле¬нів Собору президію, секретаріат і формує необхідні робочі органи.
12. До президії Собору входять: Святійший Патріарх – Голова президії, два його заступники у єпископському сані, один священик і один мирянин. Пре¬зидія керує засіданнями Собору.
13. Секретаріат Собору складається з секретаря в архиєрейскькому сані та двох помічників: клірика і мирянина. Секретаріат несе відпо¬відальність за підготовку матеріалів для роботи Собору і за веден¬ня протоколів засідання. Ці протоколи підписуються Головою та чле¬нами президії.
14. Офіційною мовою Собору і ведення протоколів є українська мова.
15. Собор обирає простою більшістю голосів склад робочих органів Собору.
16. Президія, секретар і голови робочих органів складають Соборну Раду. Соборна Рада є керівним органом Собору. До її компетенції належить:
а) розгляд питань, які виникають з порядку денного, вне¬сення пропозицій про спосіб їх вивчення Собором;
б) координація всієї діяльності Собору;
в) розгляд процедурних і протокольних питань;
г) адміністративно-технічне забезпечення нормальної діяль¬ності Собору.
17. Всі архиєреї – члени Собору складають архиєрейську нараду. Нарада скликається Головою Собору за його ініціативою, за рішенням Ради Собоpy, або на пропозицію не менше 1/3 архиєреїв. До завдання Наради входить обговорення тих постанов Собору, які мають особливу важливість або викликають сумніви з точки зору відповідності їх Свято¬му Письму, Священному Переданню, догматам і канонам, а також мають значення для підтримання церковного миру і єдності. Якщо яка-небудь постанова Собору чи її частина відхиляється 2/3 присутніх архиєреїв, то вона виноситься на повторний соборний розгляд. Якщо ж і після цього 2/3 присутніх на Соборі архиєреїв її відхиляють, то вона втрачає силу соборної постанови.
18. Відкриттю Собору і його щоденним засіданням передують Божественна літургія, молебень та молитва.
19. Засідання Собору очолює Голова або його заступник, за пропозицією Голови.
20. У засіданнях Собору, крім делегатів, можуть брати участь за¬прошені богослови, спеціалісти, спостерігачі та гості. Ступінь їхньої участі визначається регламентом, але в будь-якому випадку во¬ни не мають права брати участь у голосуванні. Пропозиції щодо проведення закритих засідань виносяться на розгляд Собору Соборною Радою.
21. Постанови на Соборі приймаються більшістю голосів присут¬ніх делегатів Собору, включаючи 2/3 архиєреїв від загального числа ієрархів. При рівності голосів переважає думка, за яку голосує Святійший Патріарх. Постанови Собору набувають сили відразу після їх прийняття і підписання Святійшим Патріархом (або Місцеблюстителем), членами Президії і секретарем. Щоб ухвали Собору мали законну силу, він, згідно канонам, повинен складатися не менше ніж з 3 ієрархів - митрополита і двох єпископів (Антіох. 16, 20). Карфагенський Собор в своєму 12-м правилі передбачає присутність 12-ти єпископів для суду над єпископом, 6-ти для суду над пресвітером, 3-х для суду над дияконом.

 
АРХИЄРЕЙСЬКИЙ СОБОР

Скликати архієрейські собори Українська Православна Церква Київського патріархату практикує відповідно з тлумаченням на 37 Апостольське Правило, в цьому тлумаченні цитується частина 8 правила  Шостого Вселенського про перешкоди для скликання Помісних Соборів, яка тлумачиться так: «далі в житті Церкви, при неможливості скликати іноді щорічні собори встановилась практика малих соборів на які за дорученням загального собору періодично збираються деякі єпископи області для вирішення питань, які перевищують єпархіальну компетенцію». Саме так і робили в давнину Східні Патріархи. Наприклад, у зв’язку з тим, що були причини які не дозволяли прибути всім єпископам на Помісний Собор, при Константинопольській Патріархії постійно діяв малий собор архієреїв – синод, який вирішував нагальні питання для Церкви. На сьогоднішній день в нашій Церкві архієрейський собор є вищим органом в порівнянні з священним синодом, які як органи церковного управління діють окремо.  Як і Помісні Собори, архієрейський собор діє відповідно з канонічними правилами Православної Церкви, здійснюючи за винятком деяких, ті самі обов’язки, тим самим  виконуючи роль буття і постійної діяльності соборного життя в Церкві.
Згідно з Статутом Української Православної Церкви Київського патріархату архієрейський собор є і діє за наступними умовами:     
1. Органом вищої церковної влади між Помісними Соборами є Архиєрейський Собор.  
2. Архиєрейський Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату складають усі архиєреї та члени Вищої Церковної Ради, за необхідністю.
3. Архиєрейський Собор скликається Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України (або Місцеблюстителем) і Священним Синодом, мірою необхідності, але не рідше одного разу на два роки. За пропозицією Святійшого Патріарха або 1/3 архиєреїв Української Православної Церкви Київського Патріархату може бути скликаний позачерговий Архиєрейський Собор.
4. Архиєрейський Собор підзвітний Помісному Собору.
5. Священний Синод несе відповідальність за підготовку Архиєрейського Собору.
6. До обов’язків Архиєрейського Собору входить:
а) збереження чистоти і недоторканості православного віровчення і християнської моралі;
б) вирішення принципових богословських, канонічних, богослужбових і пастирських питань, які стосуються як внутрішньої, так і зовнішньої діяльності Церкви;
в) компетентне тлумачення святих канонів та церковного законодавства;
г) піклування про українські переклади Святого Письма й богослужбових книг та їх затвердження;
д) канонізація святих;
е) піклування про належне виховання й освіту кандидатів на священників і церковнослужителів;
є) створення і ліквідація єпархій, синодальних установ, духовних шкіл загальноцерковного призначення і затвердження їх положень;
ж) висловлювання пастирської стурбованості проблемами сучасності;
з) піклування про справедливі відносини між Церквою і державою, відповідно до цього статуту та чинного в Україні законодавства;
и) обговорення питань місійної праці в Церкві;
і) затвердження нових богослужбових чинів;
ї) оцінка діяльності Священного Синоду;
й) встановлення взаємовідносин з іншими Помісними Православними Церквами;
к) внесення пропозицій напередодні Помісного Собору стосовно порядку денного, програми, регламенту засідань, а також стосовно процедури обрання Патріарха Київського і всієї Руси-України, якщо таке обрання необхідне в зв’язку зі смертю Патріарха;
л) нагляд за виконанням постанов Помісного Собору;
м) визначення процедури всіх церковних судів;
н) обрання постійних членів Священного Синоду та членів Вищої Церковної Ради;
о) затверджує зміни та доповнення до Статуту Київської патріархії.
7. Архиєрейський Собор є першою інстанцією, яка має право роз¬глядати догматичні і канонічні відхилення в діяльності Святійшого Патріарха.
8. Архиєрейський Собор також розглядає справи про канонічні порушення єпископів, скарги на архиєреїв, з’ясовує непорозуміння, що можуть виникнути між архиєреями.
9. Головою Архиєрейського Собору є Патріарх Київський і всієї Руси-України або Місцеблюститель Патріаршого Престолу.
10. Президію Архиєрейського Собору складають постійні члени Священного Синоду. Президія несе відповідальність за проведення Собору і керує ним. Президія пропонує порядок денний, програму і регламент засідань Архиєрейського Собору.
11. Архиєрейський Собор обирає робочі органи і секретаріат. Секретар несе відповідальність за забезпечення Собору необхідними робочими матеріалами і за складання протоколів. Протоколи підписуються Головою Собору, членами Президії і секретарем.
12. Засідання Собору веде Голова Собору Патріарх або, за його пропозицією, один із членів Президії.
13. На окремі засідання Собору можуть бути запрошені без права вирішального голосу богослови, спеціалісти, спостерігачі і гості.
14. Рішення на Соборі приймаються простою більшістю голосів відкритим або таємним голосуванням, за спеціально обумовленим прийнятим Собором регламентом. Якщо при відкритому голосуванні голоси розділяються порівну, то вирішальним голосом є голос Голови Собору. У випадку рівності голосів при таємному голосуванні проводиться повторне голосування.
15. Ніхто із архиєреїв, які складають Архиєрейський Собор, не може відмовитися від участі в його засіданнях, крім випадків хвороби або з іншої причини, яка визнається Собором поважною.
16. Кворум Архиєрейського Собору складають 2/3 єпископату.
17. Постанови Архиєрейського Собору набувають канонічної сили після їх підписання Головою Собору, президією та секретарем.
18. Архиєрейський собор може звертатися до української пастви з Архипастирськими посланнями.

Колот Сергій
Розділ: Церковне право | Додано:(26.11.2007)
Переглядів: 1044
Використовуються технології uCoz
ВХІД НА ПОРТАЛ


Copyright Ortodox portal LOGOS © 2017 Використовуються технології uCoz