В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри!
Сьогодні Свята Церква святкує пам’ять св. ап. Андрія Первозваного, того апостола, який проповідував Євангеліє Христове серед скіфів. Перебуваючи на Київських пагорбах, він прорік, що “на цих горах засяє благодать Божа, тут буде велике місто, і Господь воздвигне багато церков”. Як знамення того, що на цьому місці люди будуть поклонятися і молитися Розіп’ятому Богу, він поставив хрест Господній. Як ми знаємо і своєю вірою свідчимо, пророцтво ап. Андрія збулося.
Ап. Андрій проповідував серед народів, які жили на берегах Чорного моря і Дніпра. Якщо апостол прийшов для проповіді Євангелія на наші землі, то це означає, що вони були не безлюдними, а заселеними племенами. То був центр Трипільської культури, і це зумовило прибуття сюди апостола Христового.
Не випадково Київ пізніше став центром християнства серед східних слов’ян. З берегів Дніпра православна віра розповсюдилася по всій Київській Русі. Наші предки називали Київ другим Єрусалимом. Київ ніколи не називали другим чи третім Римом, бо він ніколи не прагнув до влади над іншими народами, а завжди був центром духовного царства.
Наш апостол був братом первоверховного апостола Петра і походив з міста Вифсаїди. З юних років він надавав перевагу духовним, вічним цінностям, і тому, коли почув проповідь Іоана Хрестителя про покаяння, став його учнем. Слова Іоана Хрестителя: “Ось Агнець Божий”, сказані про Ісуса Христа, змусили Андрія залишити свого попереднього вчителя і піти за Христом. Потім Андрій покликав свого брата Симона, якого пізніше Господь назвав Петром. Андрій став першим учеником Ісуса Христа, тому і одержав найменування – Первозваний.
Ап. Андрій, як і інші апостоли, був свідком проповіді Ісуса Христа, Його чудес, що підтверджували Його Божество. Андрій бачив страждання Спасителя, Його смерть і Воскресіння. У нього, сповненого благодаті Св. Духа після П’ятдесятниці, ніколи не виникало сумніву, що Ісус Христос є не тільки істинна людина, в усьому до нас подібна, окрім гріха, але що Він є Син Божий, Творець Всесвіту, Який прийшов у світ спасти грішників від гріха і смерті.
Апостоли не були фанатиками, які вірили у щось нерозумне і безглузде, як це буває зі звичайними фанатиками – у минулому і сьогоденні. Апостоли знали і були переконаними, що вони проповідують Істину. Бог підтверджував істину апостольської проповіді чудесами. Це не було шахрайство, яке спостерігаємо ми тепер від доморощених і заїжджих “проповідників”.
Апостоли ніколи не говорили, що вони творять чуда. Жодна людина не могла творити чуда, бо чудо є перевершенням законів природи. Людина не має ніякої можливості створювати ці закони, а тому і не може їх змінювать. Людина може тільки вивчати закони природи і користуватися ними. Бог створив закони природи, тому Він єдиний має владу над нами. Апостоли говорили, що не вони зціляють хворих і воскрешають мертвих, а Бог, Який діє за їхніми молитвами. Причому вони це творили без будь-якої підготовки, окрім молитви, і, на що треба звернути увагу, одним тільки словом. Так само, як це творив Господь наш Ісус Христос. Наприклад, Він сказав мертвому юнакові: “Юначе, тобі кажу, встань!” – і той воскрес, або чотириденному мерцю Лазарю, що уже смердів: “Лазарю! Вийди геть!” Між чудесами Ісуса Христа і чудесами апостолів різниці не було, тому що їх творцем був Один і Той Самий Бог.
Проповідь апостолів, підтверджена такими чудесами, була переконливою і тому перемогла світ. Апостоли не боялися ні різноманітних мук, ні смерті, бо вони були переконані, що страждають і вмирають за Бога, за Спасителя Ісуса Христа. Вони творили чудеса безоплатно, бо задарма одержували від Господа, задарма і давали.
Тепер зверніть увагу на сьогоднішніх так званих цілителей. Вони за свої дійства вимагають гроші, а це є першою ознакою того, що вони діють не від Бога. Молитви, які вони читають, ще ні про що не говорять, бо молитва може бути і фальшивою.
Головне ж полягає в тім, що ці “проповідники” і “цілителі” – люди не духовні. Вони не подолали в собі гріха і всіляких пороків. В душах таких людей не може жити Дух Святий, тобто Бог. А якщо з ними нема Бога, то як вони можуть перемагати закони природи? Це шахраї, які вводять людей в оману. Деякі з них діють силою злих духів, щоб спрямувати людину на хибний шлях, на шлях до загибелі душі.
Є благочестиві люди, які мають дар Божий, і лікують за допомогою так званої народної медицини. Це зовсім інша справа. В таких випадках лікарі користуються знанням законів природи. І їм треба довіряти, бо вони хочуть своїм трудом принести користь хворій людині.
Для чого різні так звані проповідники використовують зцілення? Вони хочуть переконати, що проповідують правдиве вчення. В дійсності це не так! Згадайте дійство, що відбувалось у Києві у Палаці спорту. Там було зібрано декілька тисяч людей, яких іноземний місіонер закликав переходити в його секту. При цьому демонструвалися так звані “чудеса”, подібні до дійств ілюзіоністів. Перед цією бісівщиною була пущена реклама приблизно такого змісту: криві і сліпі, приходьте зцілятися від своїх хвороб! Хіба апостоли Христові так діяли?
Всі ці “проповідники” використовують Святе Письмо, ім’я Ісуса (тільки не Христа Спасителя, втіленого Сина Божого), щоб відволікти довірливих людей, особливо підлітків і молодь, що не мають духовного досвіду, – відволікти від Бога істинного, у Тройці славимого, і поставити на шлях, який веде до диявола і духовної загибелі.
Був час, коли атеїсти займалися богоборством і не допускали людей до Церкви і до Бога. Через них діяв диявол. Тепер той самий диявол діє іншим способом – насильницькою проповіддю тоталітарних сект. Сектанти вриваються силоміць у наші доми, руйнують сім’ї, нав’язують свою літературу. Вони говорять нібито про Бога, але їх диявольське завдання – відволікти людей від Істини, тобто від Бога. Як бачите, мета у атеїстів і проповідників тоталітарних сект одна й та сама – поставити людей на широкий шлях, який не веде до Царства Божого, до вічного блаженного життя.
Проповідь апостолів Христових, зокрема св. Андрія Первозваного, була іншою. Вона привела народи світу до духовного царства, до Царства Божого, до Бога. Господь Ісус Христос сказав, що немає нічого спільного між світлом і темрявою, між Христом і Веліаром, тобто дияволом.
Дорогі браття і сестри! Будемо ж триматися нашої православної віри, віри наших праотців, тієї віри, яку проповідували святі апостоли і святі отці, бо ця віра спасительна і веде до духовного і вічного життя.
Богу нашому слава на віки віків. Амінь!
Патріарх Філарет
|
