На п’ятий день після тріумфального входу Ісуса Христа в Єрусалим, тобто у четвер, Він, разом із учнями, святкував Пасху. Скоштувавши Старозавітню Пасху, Ісус узяв хліб, поблагословив його, розламав на частини і, даючи всім учням, сказав: „Прийміть, споживайте, це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів!”. Це означає, що за нас, людей, Тіло Христове віддається на страждання, муки і смерть для прощення наших гріхів. Потім Ісус Христос узяв чашу з виноградним вином, поблагословив її, подякував Богові Отцеві за всі Його ласки і благодать до людей і, даючи учням чашу з вином, промовив: „Пийте з неї всі, це є Кров Моя Нового Завіту, що за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів!”. Це означає, що у вигляді хліба і вина Спаситель подав Своїм учням те саме Тіло і ту саму Кров, які наступного дня після цього дійства Він віддасть на страждання і смерть за наші гріхи. Таким чином, Ісус Христос установив на цій вечері Таїнство Святого Причастя. Оскільки це є Таїнство, то ніхто не знає, як хліб і вино стали Тілом і Кров’ю Господа, тому Святе Причастя – це таїнство, а ця вечеря називається Тайною вечерею. Так Ісус Христос причастив апостолів і проголосив Свій Заповіт: „Це чиніть на спомин про Мене”. Через це Таїнство Причастя з цього часу завжди і на віки вічні здійснювалося, здійснюється і буде здійснюватися під час Божественної Літургії. Установлюючи його, Христос заповідав причащатись Його тіла і крові для життя вічного. „Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день”(Ін.6:54).
    Таїнство причастя називаємо ще таїнством Євхаристії (тобто перетворення), бо хліб і вино силою Духа Святого перетворюється в Тіло і Кров Христову, що з’єднує причасника з Христом, освячує його. Безгрішний Христос віддав Своє життя, щоб викупити нас від гріха, смерті і прокляття. Причащаючись Тіла і Крові Христової і з’єднуючись з Христом, людина одержує сили жити християнським чином, вона творить любов і стає причасником вічного Царства: „Кров Ісуса Христа, Сина Його, очищає нас від усякого гріха” (1Ін. 1:7). Без їжі людина може померти від голоду, аналогічно і душа, позбавлена причастя, цієї безсмертної трапези, черствіє і засихає. Духовне життя можливе лише за умови тісного єднання з Христом, Який найтіснішим способом з’єднується з тими, хто причащається Його Тіла і Крові. „Плоть моя є істинною їжею, і Кров Моя є істинним питтям. Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, в Мені перебуває, і Я в ньому. Як послав мене Живий Отець,- і Я живу Отцем, - так і той, хто їсть Мене, житиме через Мене. Це і є хліб, який зійшов з небес. Хто їсть хліб цей, житиме повік” (Ін. 6:55-58).
    Таїнство Причастя перевищує всі інші таїнства своєю таємністю і надзвичайною величчю дару, який подається в ньому – Сам Господь подає Себе на поживу вірним. З Ним ми з’єднуємось органічно. Як соки дерева переходять з корення у віття, так благодать Божа подається тим, хто причащається. Тіло і Кров Христові є настільки необхідною поживою, що без них, як без їжі, не можна жити здоровим життям. Св. Кирило Єрусалимський говорить: „Коли будь-хто, з’єднує віск з іншим воском і ростопить їх на вогні, то робить з них щось єдине, так само і через причастя Тіла і Крові Христової Він Сам у нас і ми в Ньому з’єднуємось”.
    Святе Причастя – це запорука прощення Спасителем наших гріхів. Він сказав: „Це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів” (Мт.26:28). Спаситель, проливши Свою кров на хресті заради викуплення наших гріхів, зволив лишити Свою Кров у Чаші Спасіння, призиваючи: „Пийте з неї всі” (Мт.26:27). Йдучи за цим покликом Спасителя і приймаючи Божественні Тайни, ми отримуємо прощення гріхів. Це прощення подається нам силою Крові Спасителя, Яка була пролита на Голгофському Хресті за нас. Таке неоціненно дороге й безмірно велике Таїнство Причастя. Це зобов’язує кожну людину приступати до Чаші спасіння належно підготувавшись: „зі страхом Божим і вірою і любов’ю”. Зі страхом не у звичайному розумінні, а боячись прогнівити Бога своєю негідністю і „бути винним супроти Тіла і Крові Господньої”.
     Коли Святий Хліб роздроблюється на часточки і в з’єднані з Святою Кров’ю у Чаші подається віруючим, то навіть і у найменшій частині присутній весь Христос з Його Божественними Тілом і Кров’ю. Це чудо перетворення перевершує людське розуміння і сприймається лише вірою. Свт. Димитрій Ростовський говорить: „Дехто запитує, як хліб і вино можуть стати Тілом і Кров’ю Христовою? А хіба Бог не всемогутній, хіба є будь-які межі для Божої всемогутності? Сам Спаситель сказав: „Що неможливе людям – можливе для Бога” (Мт.19:26). Дехто нерозуміє, як Христос може бути одночасно і на небі , і на землі, і в храмах? А я спитаю, а як сонце світить і на небі, і на землі, і на сході, і на заході, і по всіх країнах світу?”. Питають, як можна у малій часточці приймати у себе всього Христа? А як чоловік вийде на гору і перед ним розкриється краєвид розташованого під горою міста, то питаю я: як може ціле місто поміститись у маленькій зіниці людського ока? Отже, чудо перетворення – че чудо сили Божої. Він так полюбив нас, що дає споживати Своє Тіло і Свою Кров, щоб через них з’єднати нас з Собою органічно і на віки віків.