В цьому члені Символа Віри говориться про друге пришестя Господа нашого Ісуса Христа, про останній Страшний Суд і про вічне нескінченне Царство Христове.

Віра в те, що Господь звершить Свій останній суд над людьми, перебуває в людях з самого початку, починаючи від Адама. Ще Єнох, сьомий від Адама, передсповіщав, кажучи: «Ось іде Господь з безліччю Своїх ангелів учинити суд над усіма і виявити між ними всіх нечестивців» (Юд. 1, 14-15).

Та ж віра в кінець світу й останній суд Божий проходить через усю історію людства. Так пророк Давид про кінець світу каже:

«В початку Ти, Господи, землю заснував, і діло рук Твоїх є небеса. Все те погине, Ти ж перебуватимеш. Все постаріє, і Ти, мов одіж, змотаєш його і (воно) зміниться. А Ти все Той же, і роки Твої не зменшаться» (Пс. 101, 26-28).

А про суд він каже: Господь «іде судити землю, судити вселенну правдою і людей правотою» (Пс. 97, 9).

Все створене має початок і кінець; все матеріальне змінюється й старіє. Так і світ: він створений, як каже премудрий, мірою, числом і вагою (Прем. 11, 21), тобто на час.

Останній же суд Божий є істотною необхідністю Правди Божої.

Бог є Вічна Правда, Чистота й Святість. Бог не створив зла і наслідку його — смерті (Прем. 1, 13). Все те вніс у світ сатана своїм злобним діянням проти Бога. Цей світ, як каже святий Іван Богослов, «у злі лежить» (1 їв. 5, 19). Тому на світі цьому порушена правда Божа: одні живуть неправдою й гнобительством і насолоджуються життям, а інші цілий вік проживають у нужді й стражданнях. Після кінця цього світу має настати вічне Царство Правди, де вже не може бути ніякої кривди, бо там «буде Бог все у всьому» (1 Кор. 15, 28), і смерті там не буде (1 Кор. 15, 26).

Отже не було б правосуддя, коли б пошкоджені ніколи не одержали винагороди за свої страждання, а гнобителі — кари за свої неправди. Це було б противне Правді Божій.

Тільки суд Божий виявить правду, і до Царства Божого ввійдуть тільки праведні. Нечестивці не можуть перебувати у Царстві Правди, у сяйві Бога, серед святих, як темрява не може бути серед світла або скверна серед чистоти.

Про кінець світу засвідчив Сам Господь Ісус Хрис-тос, а також і про останній Свій суд. І свідчення Своє затвердив такими словами: «Небо й земля пройдуть, а слова Мої не пройдуть» (Мт. 24, 35).

«Прийде Син Чоловічеський у славі Отця Свого з ангелами Своїми. Тоді кожному віддасть по ділах його» (Мт. 16, 27).

«Надходить час, в який ті, що в гробах, почують голос Сина Божого і вийдуть: ті, що чинили добро, воскреснуть для життя, а ті, що чинили зло, воскреснуть для суду» (їв. 5, 28-29).

Час другого пришестя не відкритий нам.

«Про день той і годину ніхто не знає, не знають і ангели, тільки Отець Мій один», — каже Христос (Мт. 24, 36). «А тому завжди будьте готові, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Божий прийде» (Мт. 25, 13).

Але Господь вказав ознаки, по яких видно буде, що кінець світу і Страшний Суд наближаються. Вони такі:

Євангеліє Царства Божого буде проповідане по всій землі (Мт. 24, 14). Страшенно збільшиться беззаконня між людьми, зникнуть любов і правда. Ослабне віра. Будуть страшні війни. Появляться різні лжехристи і лжепророки, які обманюватимуть народи. Нарешті, прийде антихрист, противник Христа, який явно повстане проти Бога, себе видаватиме за бога й творитиме неправдиві чуда (2 Сол. 2, 8-9). Тоді почнуться ознаки в сонці, і в місяці, і в зорях. На людей нападе великий страх і туга, всі будуть ждати нещастя (Мт. 24, 3-44; Мр. 13, 3-17; Лк. 21, 7-36).

Кінець світу станеться несподівано:

«Як перед потопом їли, пили, женилися... і не думали, аж поки прийшов потоп і не знищив усіх, так буде і в пришестя Сина Чоловічеського» (Мт. 24, 38-39).

Але воно буде явне для всіх:

«Як блискавка блисне на сході і видно її на заході, так буде й пришестя Сина Чоловічеського» (Мт. 24, 27).

У день загального воскресіння мертві воскреснуть, а живі переміняться.

Апостол Павло пояснює: «Не всі ми вмремо, але всі перемінимося, дуже швидко, в миг ока, при останній трубі:затрубить, бо і мертві оживуть, а ми перемінимося» (1 Кор. 15, 51-52).

Тіла наші стануть такими, як було тіло Христове після воскресіння, тобто духовними.

«Як носили ми образ земного (Адама), так будемо носити й образ небесного (Христа)» (І Кор. 15, 49). Тому й суд буде не на землі, а на блакиті небесній (1 Сол. 4, 17).

Святий апостол Павло каже: «Те, що ти сієш, не оживе, якщо не вмре... Бог дає йому тіло, яке хоче» (1 Кор. 15, 36, 38).

Безвірні кажуть: якщо тіла мертвих згнили і перейшли в інші речі чи навіть істоти, то як же вони воскреснуть?

їм відповідаємо: для людської мудрості то неможливо, а для Бога все можливо. Йому покірні стихії. Він покликав з небуття світ до життя, з нічого створив його. Тому не тяжко Йому повернути всі частки розиалого тіла нашого знову до нього і при тому не матеріально, а духовно.

Господь наш Ісус Христос змальовує останні події світу цього і Свій Страшний Суд так:

«Як блискавка блисне на сході і видно її на заході, так буде й пришестя Сина Чоловічеського... І зразу ж після скорбот тих сонце померкне, місяць не дасть світла свого, зорі зникнуть з неба, основи небесні захитаються» (Мт. 24, 27, 29).

Апостол Петро пояснює це місце словами: «В початку Словом Божим небеса й земля складені з води й водою, тому й люди погинули, потоплені водою. А теперішні небеса й земля, що утримуються тим же Словом, готуються до вогню на день суду й загибелі нечестивих людей» (2 Петр. З, 5-7).

«І явиться на небі знамення Сина Чоловічеського (Христа Господа). І заплачуть усі народи землі. І побачать Сина Чоловічеського, що йде на блакиті небесній з силою і славою великою. Він пошле ангелів Своїх з трубою громо-звучною, і збере вибраних Своїх зі всього світу від краю небес до краю їх» (Мт. 24, 30-31).

«Тоді сяде Він на престолі слави Своєї. І зберуться перед Ним усі народи, і розділить їх між собою, як пастух відділяє овець від козлів, і поставить овець праворуч Себе, а козлів ліворуч.

Тоді скаже до праведних: «Прийдіть, благословенні Отця Мого, унаслідуйте Царство, приготоване вам від початку світу. Я голодний був, ви нагодували Мене; хотів пити, ви напоїли Мене. Роздягнений був, ви зодягнули Мене, Подорожнім був, ви прийняли Мене; хворий був, ви відвідали Мене; у в`язниці був, ви прийшли до Мене».

Тоді праведники скажуть: «Господи, коли ми бачили Тебе й послужили Тобі?»

А Господь їм скаже: «Ви це зробили меншим братам Моїм і цим послужили Мені».

Тоді скаже й до грішників: «Ідіть від мене, прокляті, у вогонь вічний, приготований для диявола і слуг його. Я голодний Був, ви не нагодували Мене; хотів пити, ви не напоїли Мене. Роздягнений був, ви не зодягнули Мене. Подорожнім був, ви не прийняли Мене. Хворий був і у в`язниці, ви не прийшли до Мене».

Тоді ці скажуть: «Господи, коли ми бачили Тебе і не послужили Тобі?» А Господь відповість їм: «Ви нікому того не зробили, значить не зробили й Мені».

І підуть ці в муку вічну, а праведники в життя вічне».

Так змальовує долю праведників і грішників єванге-лист Матвій (Мт. 25, 31-46).

... і Царству Його не буде кінця. Про яке Царство тут говориться?

Царство Христове почалося з того моменту, коли Він смертю Своєю переміг смерть і владу диявола, і сів праворуч Бога (Кол. З, 1).

І, як каже святий апостол Павло, «Йому належить царствувати аж доки покладе всіх ворогів Своїх під ноги Свої. Останнім знищиться ворог — смерть... Коли ж усе покорить Йому Бог, тоді й Сам Син Божий покориться Отцю, і тоді буде Бог все у всьому» (1 Кор. 15, 25-26, 28).

Отже, Син перебуватиме в Отці, Бог буде у всьому, і Царству Його не буде кінця.

Так сказав і святий архангел Гавриїл Пресвятій Діві Марії в час благовістя про народження від неї Сина Божого: «... і буде царювати над домом Якова (Церквою) повіки, і Царству Його не буде кінця» (Лк. 1, 33).

 

Всіх без винятку. І не тільки за діла, а й за слова і за помисли. «Кажу бо вам, — каже Господь, — що за кожне погане слово, яке скажуть люди, дадуть за нього відповідь в день судний» (Мт. 12, 36).

Суд той буде воістину Страшний, бо не хтось інший судитиме нас, а діла наші: «Всім нам належить явитися перед судищем Христовим, щоб кожному одержати, відповідно до того, що він робив, коли в тілі жив — чи добре, чи погане» (2 Кор. 5, 10).

Тоді ніхто не зможе допомогти нам, бо буде «суд без милості тим, хто не був милостивим» (Як. 2, 13).

Суд той останній, і не буде вже надії на помилування. Страшні демони схоплять осуджених грішників, а грізні ангели Божі кинуть їх і грішників у вогонь вічний. Тому то й каже Господь: «Пильнуйте й моліться, бо не знаєте, коли настане той час» (Мр. 13, 33).