Це таїнство, в якому при помазанні частин тіла в ім`я Духа Святого, віруючому подаються дари Святого Духа, що дають зростання в благодаті Божій та укріпляють у житті духовному.

Початок помазання св. єлеєм (оливою) ми бачимо ще в Старому Заповіті, коли Господь повелів Мойсееві помазати Аарона й його синів на священство (Вих. 29, 7). Святим єлеєм помазували царів на царство, наприклад пророків Самуїла, Савла й Давида, після чого на них зійшов Дух Святий.

Сам Господь Ісус Христос не мав потреби вживати помазання. Він як Бог дихнув на апостолів і сказав: «Прийміть Духа Святого» (їв. 20, 22).

Святі апостоли після зшестя на них Духа Святого, покладали на новоохрещених свої руки, і на тих сходив Святий Дух (Діян. 19, 6). Але апостоли вживали і помазання св. єлеєм:

«Ви маєте помазання від Святого і знаєте все... і як те Помазання (тобто Дух Святий, даний через помазання) навчає вас усьому, і як воно є правдиве й необманне, то чого воно навчило вас, в тому й перебувайте» (1 їв. 2, 20, 27), — навчає Іван Богослов. Так і апостол Павло каже:

«Той, що утвердив нас у Христі і помазав нас (Той) єсть Бог. Він і вибрав нас і дав запоруку Духа (Святого) в серця наші» (2 Кор. 1, 21-22).

Тому переємники апостолів — архипастирі, а від них і пастирі Церкви Христової для зведення Святого Духа на новоохрещених стали вживати помазання святим миром.

Таїнство Миропомазання звершується над новоохре-щеним зразу після Хрещення. Його мають право звершувати як архиєрей, так і священики. Але освячувати миро дозволено тільки архиєреям, як пересмішкам апостольським.

Святим миром помазують чоло, груди, очі, вуха, ніс, уста, руки, ноги й спину, щоб освятити всі почування і всі діяння нового християнина. На кожне помазання частин тіла промовляється формула Миропомазання: «Печать дару Духа Святого».

Таїнство Миропомазання не повторюється.