Магія (грецьк.) - дії та обряди, які мають на меті вплив на людину чи ситуацію за допомогою надприродних властивостей мага, заклинання, символіки та ін.. Розрізняють білу (т. зв. корисну) і чорну (шкідливу) М.

Майтрейя - (буд.) бодхісаттва, будда майбутнього.

Мандала (санскр.) - (інд., буд.) магічна діаграма, що використовується в практиці споглядання, `мапа` духовного космосу.

Мантика (грецьк.) - гадання, різні містичні способи передбачення майбутнього та пізнання невідомого. Існує багато різновивидів М.: астрологія, хіромантія, геомантика та ін..

Мантра - (інд., буд.) коротка молитовна формула.

Маркс Карл (1818-83) - нім. мислитель, організатор комуністичного руху, один з засновників т. зв. наукового атеїзму. Праці: `До критики гегелівської філософії права` (1844), `Німецька ідеологія` (1846), `Капітал` (1883).

Марксизм - матеріалістичне та атеїстичне вчення К.Маркса, Ф.Енгельса та їх послідовників.

Масонство , франкмасонство (від франц.`вільні каменярі`) - з поч. 18 ст. міжнародний рух, що проголошує метою `об`єднання людей на засадах любові, взаємодопомоги вірності`. Діяльність масонів в світі (як правило таємна) викликає суперечливі оцінки.

Махавіра - засновник джайнізму.

Махаяна (санскр. `велика колісниця`) - напрямок в буддизмі (північному), що на відміну від хінаяни стверджує можливість спасіння не тільки ченців, а й мирян.

Медитація (від лат.`роздум`) - духовна практика в різних релігіях - полягає в зосередженні уваги на об`єкті, ідеї, образі, що призводить до `розчинення` в них, або, навпаки - концентрація на відсутності образа, на припиненні всіх думок.

Медіум - в містицизмі та окультизмі людина зі специфічною чутливістю, що дозволяє їй спілкуватись з духовними істотами та душами померлих.

Медресе - (ісл.) духовне училище.

Мекка - місто в Саудівській Аравії, де народився і жив Мухаммед, а також знаходиться Кааба. До М. щорічно здійснюється хадж.

Меркурій - римський бог торгівлі та покровитель мандрівників, син Юпітера. М. аналогічний за функціями Гермесу.

Меса - (кат.) літургія.

Месія (від староєвр.`помазання`) - (бібл.) очікуваний з часів Старого Завіту спаситель єврейського народу і всього людства. Християне вважають М. Ісуса Христа. Є уявлення про М. і в ісламі.

Методисти - течія в англіканстві,виникла в 1-й пол. ХVІІІ ст. на основі `Товариства діяльного благочестя`, очолюваного Дж. Веслеєм.

Мечеть (араб.`місце поклонів`) - (ісл.) молитовна і громадська споруда, може мати декілька мінаретів.

Микола Чудотворець (260-343) - (христ.) святий, архієпископ м.Міри в Лікії, ще за життя відомий своїми чудесами.

Миро (від грецьк.`пахуче масло`) - (прав., кат.) речовина, що вживається при здійсненні таїнств та обрядів.

Миропомазання - (прав., кат.) одне з семи таїнств, в католицизмі проводиться одноразово над 7-12 річними дітьми (конфірмація).

Миряни - віруючі, члени релігійної громади, церкви,що не не наділені саном (на відміну від кліру) і не належать до чернецтва.

Митрополит (грецьк.) - (прав.) вищий сан або другий після патріарха чин в церковній ієрархії.

Михаїл (євр. `рівний Богові`) - архістратіг, архангел,що стоїть на чолі ангельського воїнства.

Мінарет (араб. `маяк`) - (ісл.) вежа при мечеті, з якої муедзін закликає віруючих до намазу.

Містерії (грецьк. `таїнство`) - таємні культові обряди давнього світу, до яких допускалися лише посвячені.

Містицизм (від грецьк.`таємний`) - релігійно-філософська концепція, основу якої складає віра в можливість спілкування людей з т. зв. надприродними силами (Богом, ангелами, духами, демонами та ін.), і в можливість втручання цих сил в природний хід подій.

Мітра - божество світла, Сонця і правди в давній Індії та Ірані.

Мітраїзм - релігія, яка виникла наприкінці 1 тис. до н.е. в Ірані і розповсюдилася по Римській імперії. М. був пов`язаний із зороастризмом і християнством.

Мойсей (бл. ХІІІ ст. до н.е.) - біблійний пророк, один із засновників іудаїзму, що отримав від Бога і передав єврейському народу скрижалі з десятьма заповідями. Вважається, що саме М. записав `Тору`.

Мокоша - (слов.) єдине жіноче божество слов`янського пантеону.

Мокша (санскр.) - (інд.) реалізація, спасіння; один з чотирьох людських інтересів: духовне звільнення.

Молитва - звернення до Бога, святих, духів та інших осіб та сил, шанованих в різних релігіях.

Монада - в ряді теологічних та містичних вчень - один з першоелементів буття; а також сутність людини, що не зникає після смерті, а переходить з одного життя до іншого.

Монастир (грецьк.`житло усамітнених`) - громада ченців, що живе за певним статутом та комплекс будівель, що належать громаді. М. існують в православ`ї, католицизмі, буддизмі та деяких інших релігіях.

Мондо - своєрідна практика питань-відповідей в дзен-буддизмі, що поглиблює свідомість і веде учня до саторі.

Монотеїзм (грецьк. `єдинобожжя`) - поклоніння єдиному Богу.

Монофелітство (грецьк. `єдина воля`) - течія в християнстві з VІІ ст., в якій визнається, що Христос мав дві природи, але одну волю; являє собою спробу компромісу між діа- та монофізитством.

Монофізітство (грецьк.) - напрямок у християнстві, в якому визнається лише одна (на відміну від діафізітства) - божественна - природа Христа. До М. відносяться вірменська, ефіопська, коптська (Єгипет), якобітська (Сірія) та малабарська (Індія) церкви.

Мормони - члени Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів.

Мощі - шановані в православ`ї та католицизмі тіла святих (або їх рештки), що збереглися нетлінними тривалий час.

Муедзин (араб.`оголошувати`) - (ісл.) служитель мечеті, що з мінарету закликає мусульман до намазу (молитви).

Музи (грецьк.- `мислячі`) - давньогрецькі богині поезії, науки та мистецтв.

Мулла - служитель культу в ісламі.

Мун Сан Мьюнг (н.1920) - корейський проповідник, засновник Руху Єднання, обожнюється послідовниками.

Мусульманство (від араб. муслім - `відданий Аллаху`) - див. Іслам.

Муфтій - (ісл.) духовна особа у сунітів, що має виносити рішення з релігійних та правових питань.

Мухаммед (бл.570-632) - засновник ісламу та першої громади мусульман. Посланець та пророк Аллаха, через якого був переданий людям текст Корану.