Глобалізація - поняття, яке останніми роками твердо увійшло в наш лексикон і спонукає до роздумів та хвилювань. Про глобалізацію говорять політологи, економісти, діячі культури, про неї підносить свій голос і Церква.
дні вважають глобалізацію позитивним процесом, інші вбачають в ній загрозу людству. Більшість пасивно спостерігають за цим явищем, будучи переконаним, що їм не під силу змінити хід історії, але є й активні борці проти неї. Антиглобалісти нагадують про себе протестами, коли збираються керівники наймогутніших держав на спільні наради для вирішення загальносвітових проблем.
Що ж стоїть за цим поняттям "глобалізація"? Глобалізація це процес, в результаті якого на перший план виходять проблеми загальносвітового характеру. За своєю сутністю вона є явищем закономірним, породженим тим великим переломом, що відбувся в історії людства в ХХ столітті. Перелом цей в тому, що людство почало переходити до епохи панування людських об'єднань типу надсуспільств, і цей процес став проектованим і керованим. Глобалізація охопила все людство і безпосередньо впливає на всі сфери людської діяльності: політико-правову, економічну та культурно-інформаційну.
Глобалізація має як позитивні, так і негативні сторони. Її адепти говорять, що вона сприяє розвитку міждержавних відносин, активізації торговельного, виробничого, військового, політичного та інших форм співробітництва, вирішенню різних конфліктів на планеті. Вона допомагає знищенню бідності і зросту добробуту населення всієї планети.
Противники глобалізації твердять, що міжнародні організації і союзи можуть бути засобом несправедливого домінування сильних країн над слабкими, багатих над бідними, технологічно й інформаційно розвинених над тими, що розвиваються. Транснаціональні корпорації, які виникають в процесі глобалізації, зосереджують величезні матеріальні ресурси, що дає їм велику владу, не підпорядковану урядам і народам.
Виникає небезпечна ситуація: народами можуть керувати не легітимні уряди, обрані демократично на виборах, а хтось невідомий чи невідомі, які не зобов'язані розкривати перед громадськістю свої плани, і обтяжувати себе моральними обов'язками. Світові нав'язується керівництво багатих і впливових людей, які присвоїли собі право керувати "сірою масою" і перебудовувати її на свій лад.
Для багатьох транснаціональних компаній стали неприйнятними такі поняття, як державний суверенітет, громадянська приналежність. Держави вимушені жертвувати своїм суверенітетом заради перебування у союзах і блоках, а це веде до інших негативних наслідків: наприклад, до небезпеки знищення локальних культур в ім'я якихось "універсальних цінностей", і знищення релігій народів, органічно пов'язаних із цими культурами. На думку антиглобалістів, все невпинно рухається до утворення єдиної бездуховної культури і єдиної псевдорелігії, на роль якої вже претендує нова релігія під назвою "Нью ейдж" (нова епоха), що базується на східній містиці і пропонує людині різноманітні насолоди, як фізичні, так і "духовні". Щось подібне вже було в дохристиянську епоху. В багатьох язичницьких релігіях розпуста і оргії були обов'язковими під час так званого богослужіння.
Ще один аспект. На думку колишнього співробітника британських спецслужб Джона Колемана, глобалізація - це інструмент тотального контролю над людством в цілому і над свідомістю окремих людей. В своїй книзі "Комітет 300" на 209 сторінці він пише: "На руках в не еліти не буде ніякої готівки чи монет. Всі розрахунки будуть виконуватися за допомогою кредитної картки, з ідентифікаційним номером власника. Той, хто порушив норми і правила Комітету 300, каратиметься призупиненням дії картки на час, що залежатиме від характеру і ваги вчинку. Коли ці люди підуть за покупками - вони раптом виявлять, що їх картки внесені в чорний список і вони не зможуть одержати ніяких продуктів і послуг... Якщо людина вчинила серйозний злочин, її картка буде вилучена в тому контрольному пункті, де вона її пред'явить. Після цього людина не зможе одержувати їжу, воду, житло, медичну допомогу і буде офіційно вважатися вигнаною. У такий спосіб будуть створені великі групи ізгоїв, і вони житимуть в місцях, де легше здобути засоби для існування. На них будуть полювати і вбивати при першій же нагоді." Ці слова фахівця наводять на думку, що злочинцями і порушниками закону можуть оголосити і віруючих в Ісуса Христа, які не приймуть нової, обов'язкової для всіх, релігії.
Як ставитись нам, християнам, до цих нових релігій? На жаль, те, що відбувається у світі дуже подібне до тієї картини, яку змальовує нам Святе Письмо про стан людства перед приходом у світ Антихриста. Тому ми повинні бути пильними і чітко усвідомлювати що діється довкола та завжди бути готовими відстояти свою віру.
Але не слід й надмірно драматизувати. Справжні християни повинні бути оптимістами, і в умовах глобалізації наполегливо працювати на утвердження Церкви Христової і для особистого спасіння. У своїй доповіді на Помісному Соборі УПЦ КП 15 липня 2004 р. Архієпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій говорить: "Православним християнам необхідно з усією сміливістю подивитись на нову реальність. Так, світ став єдиним, тісним, взаємопов'язаним. Так, від процесу глобалізації ховатися не можливо і не потрібно. Тим більше, що ці процеси надають можливість проповідувати Православ'я світу, який духовно втратив над собою контроль, в якому багато хто із спрагою шукає істини". А святійший патріарх Філарет вважає, що християнами "глобалізація повинна бути поставлена в залежність і під контроль вічних духовних цінностей".
Отже від нас, нашої активності, твердої віри і моральної чистоти залежить доля майбутніх поколінь та існування світу взагалі.