Про своє покликання святий Матфей розповідає сам у своєму Євангелії (Мф. 9: 9), називаючи себе іменем Матфея, тоді коли євангелісти Марк і Лука, розповідаючи про те ж саме, називають його Левієм. У євреїв була традиція мати декілька імен, а тому немає підстав вважати, що тут іде мова про різних осіб, тим більше, що запрошення Господа і учнів його в дім Матфея, яке було після цього, всі три євангелісти описують однаково та й в списку 12 учнів Господа і Марк, і Лука також називають покликаного Матфеєм (пор.: Мк. 3: 18; Лк. 6: 15).
Особливо близько євангеліст Матфей сприйняв до серця діло спасіння саме свого єврейського народу, який до того часу вже був просякнутий згубними фарисейськими поняттями і поглядами, а тому його Євангеліє написане переважно для євреїв. Є підстави вважати, що воно спочатку було написане на єврейській мові і тільки пізніше невідомо ким, можливо, самим Матфеєм, було перекладено на грецьку.
Написавши своє Євангеліє для євреїв, святий Матфей ставить своїм головним завданням довести євреям, що Ісус Христос і є саме той Месія, про якого говорять старозавітні пророки, тому він і починає своє Євангеліє родоводом Ісуса Христа, бажаючи показати євреям Його походження від Давида і Авраама, і робить величезну кількість посилань на Старий Завіт, щоб довести сповнення на Ньому старозавітних пророцтв. Всіх таких посилань на Старий Завіт у святого Матфея не менше 66, причому в 43 випадках робиться буквальне цитування. Крім того, святий Матфей, згадуючи про юдейські звичаї, не пояснює їх зміст і значення, як це роблять інші євангелісти, також залишає без пояснення деякі арамейські слова, що вживалися в Палестині.
Написане Євангеліє від Матфея в 42 р. по Р. Х. Святий Матфей спочатку довгий час проповідував у Палестині, а потім і інших країнах і закінчив своє життя мученицькою смертю в Ефіопії. Євангеліє від Матфея містить 28 глав або 116 церковних зачал.