Сам він, ймовірно, був свідком тільки останніх днів земного життя Господа. Тільки в одному Євангелії від Марка розповідається про юнака, котрий коли Господь був взятий під варту в саду Гефсиманському, ішов за Ним „по нагому загорнений у покривало, … І хапають його. Але він, покривало покинувши, утік нагий.” (Мк. 14: 51-52) В цьому юнакові давнє передання бачить автора другого Євангелія — святого Марка. Мати його Марія згадується в книзі Діянь (Діян. 12: 12), як одна з жінок, найбільш відданих вірі Христовій — в її домі в Єрусалимі віруючі збирались для молитви. Марк бере участь в першій подорожі святого апостола Павла разом з іншим його супутником Варнавою, якому він був племінником по матері (Кол. 4: 10). Далі, як бачимо, святий Марк став співробітником і супутником святого апостола Петра (І Петр. 5: 13). За переданням, святий апостол Петро поставив святого Марка першим єпископом Олександрійської Церкви і святий Марк закінчив своє життя в Олександрії мученицькою смертю.
За свідченням святого Папія Ієрапольського, а також святого Іустина Філософа та святого Іринея Ліонського, святий Марк написав своє Євангеліє зі слів святого апостола Петра. Климент Олександрійський стверджує, що Євангеліє від Марка являє собою запис усної проповіді святого апостола Петра, який апостол Марк зробив на прохання християн, що жили в Римі. Зі змісту Євангелія видно, що воно написане для християн з язичників.
В основному зміст Євангелія від Марка близький до Євангелія від Матфея, але відрізняється більшою стислістю. В ньому всього 16 глав або 71 зачало. Написане в Римі близько 62–63 рр. по Р. Х.
| 
