Розглядаючи творіння Божі, ми довідуємося по них про ті самі властивості Божі, про які свідчить і Св. Письмо.

Христос Господь каже: «Бог є Дух» (їв. 4, 24), і ми це бачимо, бо тільки необмежений Дух може діяти в усьому світі в ту ж саму мить. Його діяння видно всюди, а Його Самого не видно, бо Він невидимий.

Єдність законів і гармонія життя природи свідчать, що Бог лише Один. Так і пророк Ісайя передає слова Самого Бога: «Я Господь і іншого немає крім Мене» (Іс. 45, 5).

Бог живий. Ми це бачимо з того, що творіння живуть, бо тільки життя творить життя.

Бог створив світ, значить, був раніше світу.

Бог вічний.

Бог розумний і премудрий. Про це свідчить мудрість законів, якими живе всесвіт. Написано: «Господь премудрістю збудував землю і небеса утвердив розумом» (Прит. З, 19).

Бог — вічна краса. Про це свідчать міріади творінь, які вражають нас всебічною красою. Творець їх Бог, початок і кінець всякої краси.

Бог добрий і благий, Він любить Своє творіння. Про це свідчить доцільність будови усіх творінь, від рослин до людини. Доцільність же скерована на добру користь їм. Так і написано: «Добрий Господь до всього, і ласка Його на всіх ділах Його» (Пс. 144, 9).

Бог є любов (1 їв. 4, 8, 16).

Бог необмежений і всюди сущий. Він проймає Собою все, як проміння сонця кришталь, і діє всюди. Поза Богом немає нічого.

Бог всезнаючий. Він проникає все. Йому все відоме і відкрите перед очима Його. Він не має минулого або майбутнього: усе перед ним сучасне. Йому відомі всі людські помисли.

Бог знає все (1 їв. З, 20).

«Дух Господній наповняє всесвіт. Він обіймає все, знає кожне слово» (Прем. 1, 7).

Бог є вічне світло і творець світла у всесвіті:

«Бог є світло, і в Ньому немає ніякої тіні» (1 їв. 1, 5).

«Бог живе у світлі неприступному» (1 Тим. 6, 16).

Бог незмінний. Він завжди той самий вічно, і яким був тоді, таким є тепер, і таким буде вічно:

«У Отця світів немає переміни або хоч тіні зміни» (Як. 1, 17).

«З початку Я той самий» (Іс. 43, 13).

З об`явлень Божих і з досліджень над Божими творіннями ми упевняємося, що:

Бог Один.

Бог Дух, Живий, Оживляючий, Вічний, Розумний, Премудрий, Всеблагий, Вседобрий, Всеправедний, Незмінний, Неосяжний, Необмежений, Самосущий, Самобутній, Всесильний, Всемогутній, Вседержитель, Всеуправитель, Вседосконалий, Всезадоволений, Всещасливий, Всеблажнний. Бог — Вічна Істина, Вічна Правда, Світло, Любов.

Властивостей Божих перелічити неможливо:

«Великий Господь, і велика сила Його, і розуму Його немає числа» (Пс. 146, 5).

Кожна властивість Божа має своє ім`я. Одначе одне ім`я обіймає все; це ім`я — Бог. В ньому ми знаходимо все, що є найвище, найкраще, найчистіше, найсвятіше — Істину, Любов, Правду, Красу, Радість, Утіху, Щастя, Спокій, Блаженство. Немає більшого щастя, як знати, що нас створив Вседосконалий Бог, а звідси і наша любов до Бога і наше благоговіння перед Ним, перед Його величністю.

Бог Істотою Один, але потрійний Особами (Лицями або Іпостасями): Отець, Син (Слово) і Святий Дух. Бог є Пресвята Тройця Одноістотна (Єдиносущна), Нероздільна і Незлитна.

Про Троїстість Єдиного Бога свідчить Сам Син Божий Ісус Христос, як свідчить Він і про рівність усіх трьох Осіб Пресвятої Тройці такими словами:

«Я і Отець — Одно» (їв. 10, ЗО). «Хто бачив Мене, той бачив Отця» (їв. 14, 9).

«Три свідчать на небі: Отець, Слово (Син) і Святий Дух, і ці Три - Одно» (1 їв. 5, 7).

Після Свого славного воскресіння, посилаючи учнів на проповідь, Ісус Христос заповідав їм:

«Ідіть, навчайте всі народи і хрестіть їх в ім`я Отця і Сина і Святого Духа. Навчайте їх додержуватися всього, що Я заповідав вам» (Мт. 28, 19-20).

Всі три Особи (Іпостасі) Святої Тройці рівні між Собою, Рівносовічні, Рівносопрестольні. Ніхто не більший, ніхто не старший, ніхто не менший. Єдине Божество, Єдине Царство, Єдина Сила, бо Єдиний завжди Сам Собі рівний. Початком же Божественних Осіб (Лиць) є Отець.

У творінні світу брали участь усі три Особи Пресвятої Тройці. Отець помислив (побажав) і сказав (Слово — Син): «Нехай буде». А Дух Божий носився над водою (хаосом). (Бут. 1, 2-3).

Перед тим, як створити людину — чоловіка, Бог сказав (у Святій Тройці): «Сотворімо чоловіка (а не сотворю) по образу Нашому і подобі» (Бут. 1, 26).

Після гріхопадіння перших людей, Адама і Єви, Бог сказав: «Ось Адам став, як один із Нас» (Бут. З, 22).

Перед розселенням народів після потопу у Вавилоні, Господь сказав (у Святій Тройці):

«Зійдімо, змішаймо мову їх» (а не зійду, змішаю). (Бут. 11,7).

Тому й пророк Давид у псалмі говорить:

«Словом Господнім небеса утворені і Духом уст Його вся сила їх» (Пс. 32, 6).

«Він (Отець) сказав (Слово — Син), і сталося, повелів і створилося (Пс. 32, 9). Повелів означає виявив волю, послав Духа Святого.

Отець не народжується й не сходить від іншої Особи Пресвятої Тройці. Син превічно народжується від Отця. Дух Святий превічно сходить від Отця.

 Одначе внутрішнього Божого життя ніхто не знає: ні ангели, ні люди, як і каже святий апостол:

«Божого ніхто не знає, тільки Дух Божий» (1 Кор. 2,

11).

«Ніхто не знає Сина, тільки Отець, і Отця ніхто не знає, тільки Син» (Мт. 11, 27).

Деякі розуміння великої тайни Святої Тройці дано нам у нас самих.

Людина створена по образу Божому і подобі. Чим же вона подібна до Бога? Зрозуміло, що не тілом, бо Бог безтілесний. На Бога ми подібні нашою душею. Душа наша розумна, вільна і безсмертна. Вона — дух. Виявом душі є розум.

Бог є розум усього світу, Він і Владика світу. Розум людини є розум її тіла (організму) і є владика всієї людської істоти. Коли б розум людини не виявляв себе назовні, то це все рівно, що його й не було б. Розум може виявити себе лише двома способами: словом і волею (вольове діяння). Інших способів немає.

Слово безліч разів народжується на протязі всього життя розуму, і ніколи не буває так (в нормальному стані), щоб слово, народившись раз із розуму, уже не могло б більше народитися, тобто, що ми не могли б сказати його вдруге. Бо хоч ми й сказали його, але воно від розуму не відділилось. Назовні воно втілилося в звук, а в розумі лишається те ж саме.

У той же час слово, бувши сказаним (народившись) уже не може повернутися в розум, наче і не було сказане. Отже, слово наше від розуму невіддільне і незлитне з ним.

Подібно і наше вольове діяння. Розум помислив, і воля виходить в діях. Такі дії ми можемо повторювати безліч разів, бо воля від розуму ніколи не відділяється. Воля (як діяння), яка виявила себе в діях, не може повернутися в розум і злитися з ним. Значить і діяння (вольове) невіддільне від розуму і незлитне з ним.

Звідси бачимо, що й наш розум (а значить і наша душа) є тройця одноістотна, нероздільна і незлитна (слово — то втілений розум, а воля - розум в діянні). Коли б розум був позбавлений слова або діяння, то він не був би довершений і досконалий. Тому троїстість розуму є необхідністю. Троїс-

тість — то повнота життя (буття): перше в Богові, а потім і в нас, як в образі Божому. Одначе наша троїстість дуже далека від Божої, оскільки Бог безмежно більший від нас. На таке розуміння наводить нас і Святе Письмо: «Словом Господнім небеса створені і Духом уст Його вся сила їх... Він сказав, і сталося, повелів, і впорядкувалося» (Пс. 32, 6, 9).

Про Ісуса Христа, Сина Божого, апостол Іван каже: «Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог. Усе Ним сталося, і без Нього ніщо не сталося, що сталося» (їв. 1, 1, 3).

Дух Святий у Св. Письмі завжди зветься: Животворчий, Вседіючий, Оживляючий (їв. 6, 63).

Подібність людини до Бога у тому, що дух наш прагне до добра, правди, краси, досконалості, любові, правосуддя та інших подібних доброт, які належать лише Богові.

Ми отримали ці прекрасні якості від Самого Бога тоді, коли Він вдихнув нам від Себе нашу душу (але не частину Себе Самого). І з того часу й дотепер душа наша шукає тих небесних красот і насолоджується, коли знаходить їх (або бодай подібні до них). Чим ближче людина наближається до Бога через віру, любов, праведне життя, тим більше зростає бажання й необхідність тих Божих чеснот.

Св. апостол Павло каже: «Ми від Нього, Ним живемо і до Нього повертаємось» (Рим. 11, 36).

«Відзначилося на нас світло лиця Твого, Господи», — каже пророк Давид (Пс. 4, 7).

Найвищий образ і подобу Бога явив нам Собою Син Божий Ісус Христос, щоб ми мали зразок для себе.