Це таїнство, в якому вірні під видом хліба й вина причащаються (споживають) Тіла й Крові Господа нашого Ісуса Христа на прощення гріхів і життя вічне.

Таїнство святої Євхаристії встановив Господь Ісус Христос на Тайній Вечері, перед Своїми стражданнями, так:

Споживши старозаповітню пасху, як годилося по закону, Христос Господь взяв хліб, звів очі до неба, подякував Богові й Отцю, поблагословив, розламав і, подаючи учени-кам, сказав:

«Прийміть і споживайте, це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів» (Мт. 26, 26; Мр. 14, 22; Лк. 22, 19).

Так само й чашу після вечері подав і сказав: «Пийте з неї всі. Це Кров Моя Нового Заповіту, що за вас і за мно-гих проливається на відпущення гріхів» (Мт. 26, 27-28; Мр. 14, 23-24; Лк. 22, 20).

Христос Господь Сам пояснює: «Хто їсть Моє Тіло і п`є Мою Кров, той має (в собі) життя вічне, і Я воскрешу його в останній день» (їв. 6, 54).

«Хто їсть Моє Тіло і п`є Мою Кров, той у Мені перебуває, і Я в ньому» (їв. 6, 56).

»Якщо не будете їсти Тіла Сина Чоловічеського і пити Крові Його, життя не матимете в собі» (їв. 6, 53).

Воно доводить нам про безмежну любов Божу до нас. Христос Спаситель так полюбив нас, що не тільки викупив нас Своєю безцінною Кров`ю, а ще й побажав, щоб Його Дорогоцінне Тіло перебувало в нашому тілі, і Пречиста Кров текла в нашій крові. Іншими словами, Христос Господь захотів, щоб вірні були Йому кревними братами й сестрами.

Звідси зрозуміло, яку ціну має для нас Божественна Євхаристія і як нерозумно й шкідливо для себе роблять ті, що ухиляються від Святого Причастя.

Вона звершується єпископами й священиками на Божественній Літургії. Звершується лише в храмі на престолі, на освяченому архиєреєм антимінсі. (Антимінс — це шовкова хустка, на якій зображено покладення Христа Господа в гробі, а вище зашита часточка святих мощів).

Літургія складається з трьох частин: Проскомидії, Літургії оголошених і Літургії вірних.

Па Проскомидії особливим чином приготовляють хліб і вино для святої Євхаристії. Звершує Проскомидію лише один священик, на жертівнику, ліворуч престолу.

Для Проскомидії потрібно п`ять проскур (просфор) з чисто пшеничного білого борошна (на архиєрейській Службі вживається сім проскур). Проскура складається з двох частин — верхньої і нижньої, на знак двох природ в Ісусі Христі — Божественної й людської. На верхній частині хрест з написом ІС ХС НІ-КА, що означає ІСУС ХРИСТОС ПЕРЕМОЖЕЦЬ.

Промовляючи слова пророка Ісайї (з 53-ї глави) про страждання Христові, священик виймає з першої проскури чотирикутну частку і кладе її на дискос (срібне блюдце на ніжці). Ця частка зветься Агнець, бо на Літургії вірних він має принестися в жертву, як старозаповітнє пасхальне ягнятко (Вих. 12;, 3-14 Іс. 53, 7).

Тоді ж вливається й вино в чашу і трошки води на спомин того, що з проколотого ребра Христового витекла кров і вода.

Після того священик споминає всю Церкву небесну. Виймає з другої проскури частку на честь Пресвятої Богородиці і ставить на дискосі праворуч Агнця. З третьої виймає дев`ять часток на честь дев`яти чинів ангельських, на спомин Івана Предтечі, пророків, апостолів, мучеників, преподобних, безсрібників, богоотців Якима й Анни і того святого, чия правиться Літургія — Івана Золотоустого чи Василія Великого. Частки їх ставляться ліворуч Агнця.

З четвертої проскури виймаються частки за Церкву, державу й за здоров`я живих, а з п`ятої — за померлих. Частки їх кладуться в ногах Агнця.

Для святого Причастя потрібний лише один хліб (проскура), як і каже апостол: «Один хліб, одне тіло, хоч і багато нас, бо всі від єдиного Хліба причащаємося» (1 Кор. 10, 17).

Так зветься друга частина Літургії, бо на ній мають право бути й ті, що ще готуються до святого Хрещення. На Літургії оголошених слуханням слова Божого та молитвами вірні готують себе до звершення святої Євхаристії.

Третя й найголовніша частина Літургії — це Літургія вірних, бо на ній мають право бути присутні тільки вірні.

Після двох коротких єктеній і тайних молитов архиєрея або священика співається Херувимська пісня: «Ми таємно херувимів з себе уявляємо». Цей момент важливий тим, що присутні у храмі, злившись у спільній щирій молитві, правдиво духовно стають херувимами.

Після першої половини Херувимської пісні відбувається Великий вхід. На ньому приготовлені під час Проско-мидії святі Дари — хліб і вино — урочисто переносять з жертівника на престол. Цей вхід нагадує нам вхід Христа Спасителя в Єрусалим на добровільні страждання.

Далі священнослужителі й вірні в молитвах та єктеніях просять Бога очистити їх від гріхів і зробити достойними великого Таїнства, а на предложені Дари послати Пресвятого Духа. Всі вірні перед Богом ісповідують свою віру, співаючи Символ Віри: «Вірую в Єдиного Бога...»

Після того починається Євхаристичний канон, під час якого звершується сама Тайна перетворення хліба на Тіло Христове, а вина на Кров Христову. В молитвах Євхаристичного канону архиєрей або священик споминають усі благодіяння Божі родові людському і особливо зіслання у світ Сина Божого на страшні муки. Споминають Його страждання, смерть і погребіння, воскресіння на третій день, во-знесіння на небо і друге Страшне Пришестя.

Далі священнослужитель молиться про зіслання Святого Духа і просить Господа, щоб перетворив хліб на Святе Тіло Христове, а вино — на Святу Кров Христову. Він благословляє святий хліб і каже: «/ створи хліб цей Пречистим Тілом Христа Твого. Амінь». А потім чашу, кажучи: «А те, що в чаші, самою Чесною Кров`ю Христа Твого». втретє благословляє обоє словами: «Перетворивши їх Духом Твоїм Святим. Амінь. Амінь. Амінь».

Всі впадають і вклоняються до землі Господу, Який тепер уже перебуває у Святих Дарах.

В наступних молитвах усі готуються до святого Причастя. Причащаються спочатку священнослужителі, а потім вірні.

Сама Тайна перетворення хліба на Тіло Христове, а вина на Кров Христову є незбагненна для людського розуму. Святий Іван Дамаскин так пише про Божественні Тайни:

«То є Істинне Тіло, прийняте Господом від Святої Діви, з`єднане з Божеством. Але не так, ніби вознесене тіло (на небо) знов на землю сходить, а так, що самий хліб і саме вино перетворюються на Тіло й Кров Господні. Коли ж шукаєш пояснення: як те стається, то досить з тебе того, що чуєш, як Духом Святим Собі Самому і в Собі Самому Господь тіло Собі зіткав. Більше нічого не можемо сказати; знаємо тільки, що Слово Боже істинне, діюче і всесильне, але дія Його недослідима» (Кн. 4, розд. 13).

Треба перевірити перед Богом своє сумління, покаятися, молитвою, постом і сповіддю очистити себе від гріхів.

«Нехай перевірить себе людина, — каже апостол, — і тоді від Хліба нехай їсть і від Чаші нехай п`є, бо хто їсть і п`є недостойно, той осуд собі їсть і п`є, не розважаючи про тіло Господнє» (1 Кор. 11, 28-29).

Кожний, хто причащається, найтісніше з`єднується з Христом Господом, і через Нього стає спільником життя вічного.

«Хто їсть Моє Тіло і п`є Мою Кров, той має життя вічне» (їв. 6, 54).

«Хто їсть Моє Тіло і п`є Мою Кров, той у Мені перебуває, і Я в Ньому» (їв. 6, 54, 56).

Хто чистий душею, той може і щонеділі причащатися, як це робили древні християни. А нам свята Церква велить причащатися принаймні чотири рази на рік, коли не кожного місяця.

На Божественній Літургії повинні бути присутні не тільки ті, що причащаються, а кожний вірний і кожна вірна. Обов`язок кожного християнина — брати участь в Божественній Літургії вірою й молитвою та спогадами про Господа Ісуса Христа, Який сказав: «Чиніть це на спогад Мені» (Лк. 22, 19).

Такими спогадами повна вся Літургія:

Проскомидія знаменує народження Христове.

Малий вхід з Євангелієм — зшестя Христа на проповідь. Читання Євангелія та Апостола — проповідь Самого Господа і святих апостолів. Великий вхід на Херувимській — зшестя Господа на страждання.

Увесь Євхаристійний канон — це спомин про Тайну Вечерю, суд, страждання, розп`яття, смерть, погребіння Спа-сителя нашого.

Після молитви «Отче наш» — спомин про воскресіння Христа Господа і явлення Його апостолам (виніс чаші для причастя). Віднесення чаші з престолу на жертівник нагадує вознесіння Господа на небо.

Переживаючи молитовне всі ті спогади, серце наповнюється тихою неземною радістю, втіхою та спокоєм. Таке чуття стається з нами навіть якщо ми не причащаємося, бо Дух Святий Своєю благодаттю обвіває наші серця.

Так що на Божественній Літургії всі присутні в Церкві наповняються Духом Святим і стають причасниками Божої благодаті духовно, як і співають: «Ми бачило Світло Істинне, прийняли Духа Небесного, знайшли Віру Істинну...»

Божественна Літургія і Тайна святої Євхаристії будуть звершуватися аж до другого Пришестя Христового.

Каже апостол: «Скільки будете Хліб цей їсти й Чашу цю пити, будете про смерть Господню сповіщати, аж доки Він прийде» (1 Кор. 11, 26).