Чт, 23.11.2017, 00:09
 
Головна Реєстрація Вхід
Зробити стартовою / Додати у Вибране / RSS
ГОЛОВНЕ МЕНЮ
РОЗДІЛИ БІБЛІОТЕКИ
Статті адміністратора
Різні статті
Пам’яті пастиря
Спогади про митрополита Даниїла
Догматичне богослів’я
Церковне право
Новий Завіт
Персоналії
Історія
Проповіді
Дідахі
Вселенське Паравослав’я
Історія Древньої Церкви
Літургіка
Патрологія
Статті грецькою
Статті англійською
Молитовник
Молитви
Книга Правил
ОПИТУВАННЯ
Як Вам наш оновлений портал?
Всього відповідей: 381
Головна » Бібліотека » Історія Древньої Церкви

Другий Вселенський собор.

Після Адріанопольскої битви 378 року та загибелі у ній імператора Валента становище імперії було плачевним. Переможці варвари розселилися по імперії. Західний імператор Гра ціан послав на Схід свого генерала іспанця Феодосія. Два роки він перебував у Фесалоніках, звідки вів переговори з готами. Щодо них він розпочав застосовувати нову політики – асиміляцію.
В релігійних питаннях Феодосій дотримувався західного нікейства. В 380 році одразу ж після свого хрещення він видав едикт про віру, в якому бажав, щоб всі дотримувалися тієї віри яку мають на Заході. Таких він наказав називати кафоликами, а інших єретиками. Демофіл відмовився підписати нікейську віру і вимушений був оселитися за межами міста. А Святого Григорія імператор особисто ввів у кафедральний храм дванадцяти апостолів. Всі храми перейшли до православних. Про те, імператор розумів, що Св.Григорія ще необхідно затвердити на Константинопольській кафедрі канонічно. Тому імператор скликав собор в Константинополі 381 року. Цей собор мав відрегулювати всі практичні питання щодо аріанських суперечок на Сході. Про цей собор папу імператор навіть не сповістив. Всього на соборі було присутніх до 150 єпископів. Особливо відрізнялися єпископи Мелетій Антіохійський, який головував на соборі, Тимофій Олександрійський, Кирило Єрусалимський, Геласій Кесарії Палестинської, Григорій Ниський, Діодом Тарський. Собор розпочав свою діяльність в травні. На відкриті був присутній імператор.
Першу справу яку розглянув Другий Вселенський собор було питання про Константинопольську кафедру. Про Максима Кініка постановили, що він навіть не є єпископом. Законним єпископом було визнано Григорія Богослова. Це був удар по Олександрійцях. Догматичних питань не піднімали, лише засудили аномеїв, аріан, пневматомахів, савеліан, маркеліан, фотивіан, аполінарістів.
Під час собору помер Мелетій Антіохійський. Тоді собор очолив Григорій. Повстало питання про заміщення антіохійської кафедри. Західні єпископи хотіли, щоб був обраний Павлін. Деякі історики вважають, що була навіть угода про заміщення кафедри. На сторону Павліна став Григорій Богослов. Але проти нього та Григорія виступили східні єпископи та обрали Флавіана на Антіохійську кафедру. У цей час прибули Асхолій Фесалонікійський та Тимофій Олександрійський – єпископи з прозахідними настроями. Їх сильно возмутило те що на Антіохійську кафедру обрали не Павліна і вони виступили не лише проти східних єпископів але й проти Григорія, звинувачуючи його втому, що він зайняв Константинопольську кафедру не канонічним шляхом. Тоді Григорій добровільно відмовився від кафедри за для миру в Церкві. На його місце за вказівкою імператора було обрано Нектарія – претора Константинополя. Під його головування собор і завершив свою діяльність (близько 9 липня). 19 липня рішення собору затвердив імператор Феодосій.
Константинопольський собор 381 року викликав сильне збудження на Заході. Один італійський собор в 381 році під головуванням Амвросія Медіоланського висловив незадоволення цим собором і вимагав відмінити його рішення. Законним єпископом Константинополя вони вважали Максима та вимагали змістити Флавіана. Імператор у відповідь на це скликав новий собор в Константинополі 382 року, який складався зі східних єпископів окрім олександрійських. На ньому було визнано хіротонії Нектарія та Флавіана канонічними. Проти цього рішення виступив Римський собор 382 року. Він навіть розірвав стосунки зі східними єпископами -  Флавіаном, Діодором Тарським, Акакієм Верійським. Законним єпископом Антіохії Папа Дама сій визнавав лише Павліна. У 389 році помер Павлін, а на його місце поставили Євагрія, який невдовзі також помер. Павликіани продовжували перебувати у розколі. У 394 році відбувся собор в Константинополі на якому були присутні єпископи Нектарій, Феофіл Олександрійський та Флавіан Антіохійський. Це був вияв їхньої єдності. Але на Заході Флавіана продовжували не признавати. Лише завдяки діяльності Св. Іоанна Златоуста та Феофіла Олександрійського у 398 році папа відновив спілкування з Флавіаном.

Розділ: Історія Древньої Церкви | Додано:(15.12.2007)
Переглядів: 1456
Використовуються технології uCoz
ВХІД НА ПОРТАЛ


Copyright Ortodox portal LOGOS © 2017 Використовуються технології uCoz