Сб, 16.12.2017, 12:53
 
Головна Реєстрація Вхід
Зробити стартовою / Додати у Вибране / RSS
ГОЛОВНЕ МЕНЮ
РОЗДІЛИ БІБЛІОТЕКИ
Статті адміністратора
Різні статті
Пам’яті пастиря
Спогади про митрополита Даниїла
Догматичне богослів’я
Церковне право
Новий Завіт
Персоналії
Історія
Проповіді
Дідахі
Вселенське Паравослав’я
Історія Древньої Церкви
Літургіка
Патрологія
Статті грецькою
Статті англійською
Молитовник
Молитви
Книга Правил
ОПИТУВАННЯ
Як Ви ставитесь до екуменічного руху?
Всього відповідей: 353
Головна » Бібліотека » Літургіка

Ідейний зміст та символічне значення вечірні (ІІ)

Зайшовши у Вівтар, священик з дияконом цілують Престол і йдуть на Горнє місце, де повернувшись лицем на Захід (до народу), диякон виголошує Прокімен. Слово "Прокімен" в перекладі з грецької мови означає "попередній", тобто, стих, який попереджує читання Святого Письма, а саме: Паремії, Апостола та Євангелії, і виражає зміст та силу наступного за ним читання, або значення денних молитвослів'їв.

Після Прокімна у святкові дні читаються Паремії (з грец. - "Притчі"). Так називаються читання із священного Письма Старого, а іноді й Нового Завіту, які вміщують в собі пророцтва про події, що згадуються в даний день або похвалу святому, пам'ять якого в цей день святкується. Переважно, на Вечірній читається три Паремії, хоч в окремі дні їх може бути більше, як, наприклад: на Благовіщення - 5 Паремій, у Навечір'я Різдва Христового - 8, у Навечір'я Богоявлення - 13, а у Велику суботу - 15.

Після Паремій віруючі з особливою душевною теплотою у Сугубій Єктенії просять Бога, щоб Він, з великої Своєї милості, помилував їх і всіх православних християн. Сугубою або Усердною ця Єктенія називається тому, що у ній перераховуються всі, за кого підноситься моління, а саме: духовна та державна влада, всі святійші Патріархи православні, благочестиві та повікнезабутні фундатори святих храмів Божих, всі спочилі православні отці і брити наші, що повсюди лежать поховані, ті, що дари приносять і добро діють у храмах Божих, ті, що трудяться, співають і всі присутні на богослужінні люди, які сподіваються від Бога великої та багатої милості. Але найбільше назву цієї Єктенії підкреслює те, що після кожного її прохання хор тричі співає "Господи помилуй". Людська надія на Млість і Чоловіколюбство Боже дає відважність звертатися до Господа з цими проханнями, тому Єктенія закінчується виголосом священика: "Бо Ти Милостивий і Чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків".

Відразу ж після виголосу цієї Єктенії, хор співає піснеспів: "Сподоби Господи...", після якого знову диякон або священик виголошує ще одну Єктенію, яка називається Благальною. Якщо в Сугубій Єктенії перераховувалися всі, за кого підноситься моління, то у піснеспіві "Сподоби Господи" та Благальній Єктенії говориться про те, чого ми просимо у Бога для себе. Так, співаючи "Сподоби Господи...", ми молимо Бога щоб Він сподобив нас у цей вечір зберегтися без гріха, щоб милість Божа перебувала над нами, щоб Він навчив, врозумив та просвітив нас Своїми оправданнями і не зневажав творіння рук своїх, оскільки, Йому "подобає хвала... оспівування... сила... на віки віків.". Далі, у Благальній Єктенії продовжуються прохання про духовні блага. Тут ми просимо вечора всього звершеного, святого мирного і безгрішного; ангела миру, вірного провідника, охоронителя душ і тіл наших; прощення і відпущення гріхів та провин наших; всього доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу; щоб останок життя нашого в мирі та покаянні закінчити; християнського кінця життя нашого, безболісного, бездоганного, мирного і доброї відповіді на Страшному Суді Христовім. Благальною ця Єктенія називається тому, що після кожного її священичого прохання, весь народ, присутній у храмі, повторює за хором "Подай Господи". Після виголосу цієї Єктенії - "Бо Ти Благий і Чоловіколюбець Бог єси..." священик рукою благословляє народ, виголошуючи: "Мир всім". Цими словами він, немовби, передає людям той мир, якого вони просили підчас Єктенії (вечора мирного, ангела миру, миру для світу, останок життя нашого в мирі та покаянні скінчити), адже, Сам Господь наш Ісус Христос залишив нам Свій мир, сказавши: "Мир залишаю вам, мир Мій даю вам" (Ін. 14. 27), а також наказав вітати миром всіх, хто його достойний: "Входячи в дім, привітайте його, кажучи "мир дому цьому", і якщо буде дім достойний, то мир ваш зійде на нього..." (Мф. 10. 12-13).

Після Благальної Єктенії на Вечірній співаються стихири на стиховні, в яких оспівуються події із земного життя Христа Спасителя, Божої Матері, або інших святих Церкви Христової. Ці піснеспіви називаються стихирами на стиховні (або по іншому, стихирами на стихи), тому що вони мають перед собою стихи не одного чи декількох постійних псалмів (як, наприклад, стихири на "Господи взиваю..."), а стихи вибрані із різних псалмів та інших книг Святого Письма, які мають відношення до того чи іншого свята.

Якщо Вечірня служиться окремо від Утрені, то після стихир на стиховні вона закінчується Відпустом, якщо ж служиться Всенічне Бдіння, то після Благальної Єктенії, замість стихир на стиховні, співаються стихири на Литії, підчас яких священик, а перед ним диякон з кадилом та свічконосець із запаленою свічкою виходять в Притвор на Литію. Сам вихід в Притвор на Литію звершується для тих, що каються та оголошених (ті, що готуються до хрещення). Цей вихід до оголошених та тих, що каються символізує собою те, що й Вхід з кадилом для вірних, тобто, прихід до нас Тихого Світла - Ісуса Христа, і вказує, що й ті, які стоять у Притворі можуть очікувати милості від Бога.

Підчас Литійних стихир диякон звершує кадіння Іконостасу, Тетрапода, настоятеля, хору, кліросів та всіх людей, після чого виголошує молитву "Спаси, Боже, людей Твоїх...", яка вміщує в собі прохання за спасіння людей, щоб Господь благословив усе Своє насліддя, а саме: весь священичий чин, всяку душу християнську, всяке місто, країну та тих, що з вірою живуть у них, всіх раніше спочилих отців та братів наших; щоб визволив нас від голоду, землетрусу, потопу, вогню та нападу чужинців. Ці прохання перериваються словами "Господи помилуй", які хор співає 40 разів, потім 50 разів і двічі по 3 рази. Це моління на Литії закінчується молитвою "Владико Многомилостивий, Господи Ісусе Христе, Боже наш...", яку читає предстоятель, і в якій він просить щоб Господь благоприємною створив молитву нашу, дарував нам відпущення гріхів наших, відігнав від нас усякого ворога та супротивника, умиротворив життя наше і помилував нас.

Після Литійних молитов хор співає Стихири на стиховні, а священик з дияконом заходять на середину храму, де стоїть стіл з литійним сосудом, на якому знаходяться: п'ять хлібців, пшениця, вино та єлей. Після закінчення стихир на стиховні хор співає піснеспів "Нині відпускаєш раба Твого, Владико...". Цю передсмертну пісню святого Симеона Богоприїмця Церква пропонує повторювати всім своїм вірним кожного вечора для того, щоб випрошувати у Бога блаженного кінця свого життя та щоб підчас смерті з миром в душі відійти до Господа. Відразу ж після цього піснеспіву диякон або чтець читає "Трисвяте", "Отче наш...", після чого хор тричі співає тропар, а диякон обкаджує стіл з литійним сосудом. По закінченні співу тропаря священик читає молитву на благословення хлібців, у якій просить щоб Господь, Який благословив п'ять хлібів у пустині, і п'ять тисяч народу наситив, так само благословив і ці хліби, пшеницю, вино і єлей та примножив їх у всьому світі, а вірних, які їх споживають освятив. Освятивши ці Божі дари, духовенство заходить у Вівтар, а хор тричі співає: "Нехай буде ім'я Господнє благословенне від нині і до віку", просячи, тим самим, щоб благословення, якого вони тільки що сподобилися, продовжувалося повіки. Після цього, виражаючи велике бажання благословити Господа у всякий час, возвеличувати й возносити ім'я Його, Церква співає 33-й Псалом: "Благословлю Господа у всякий час...", а священик, немовби відповідаючи на ці слова, подає людям благословення, промовляючи: "Благословення Господнє на вас Того благодаттю і чоловіколюбством, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків". Хор відповідає "Амінь", і на цьому Вечірня закінчується.

Ось таке значення змісту Вечірні. Завжди, коли Господь нам дає можливість молитися на Вечірній, ми повинні благоговійно повчатися у своїх думках, роздумуючи про Бога - Творця світу, про створення Ним людини, вигнання її із Раю, як покарання за непослух, пришестя у світ нашого Спасителя - Господа Ісуса Христа, Його Страждання, Хресну Смерть та Погребіння. Отже, згадуючи все це, будемо завжди зі сповненим любові серцем та трепетною душею складати Вседержителю Богу подяки за все, що Він зволив для нас зробити.

архимандрит Олексій (Мензатюк)
кандидат богослов'я
Розділ: Літургіка | Додано:(26.11.2007)
Переглядів: 1274
Використовуються технології uCoz
ВХІД НА ПОРТАЛ


Copyright Ortodox portal LOGOS © 2017 Використовуються технології uCoz