Грант Метьюс, астрофізик з університету Нотрдам в місті Саут-бенд (США, штат Індіана) стверджує, що зумів розгадати загадку "зірки зі сходу", світло якої дві тисячі років назад привело волхвів до ясел Немовляти Христа. Після двох років досліджень і роботи з базами даних аерокосмічного агентства США NASA учений прийшов до висновку, що світило, що виникло на небі у момент Різдва, стало результатом незвичайного розташування планет. На думку ученого, Вифлеємська зірка насправді була поєднанням Сонця, Місяця, Юпітера і Сатурну, що вишикувалися в ряд в сузір'ї Овна, тоді як в сусідніх сузір'ях знаходилися Венера і Марс. Розповідь про Вифлеємську зірку міститься в Євангелії від Матфея. Текст Писання говорить що, зірка рухалася по небу зі сходу на захід і зупинилася прямо над печерою над яслами немовляти.
" Коли ж Ісус народився у Вифлеємі Юдейському у дні царя Ірода, волхви зі сходу прийшли до Єрусалима, кажучи: де є народжений Цар Юдейський? Бо ми бачили зірку Його на сході і прийшли поклонитися Йому." (Мф. 2:1-2).
" Вони, вислухавши царя, пішли. І ось зірка, яку бачили вони на сході, йшла перед ними, аж поки, нарешті, прийшла і зупинилась над місцем, де було Немовля. Побачивши зірку, вони зраділи радістю вельми великою. І,увійшовши в дім, побачили Немовля з Марією, Матір’ю Його, і, впавши, поклонилися Йому; і, відкривши скарби свої, принесли Йому дари: золото, ладан і смирну*. " (Мф. 2:9-11).
Втім, думка американського астронома співпадає з припущеннями Тертулліана і Мануїла I Комніна, які говорили, що Вифлеємська зірка була поєднанням планет.
Найбільш авторитетні тлумачі Четвероєвангелія святитель Іоан Златоуст і блаженний Феофілакт Болгарський вважали, що в образі зірки з'явилася особлива Божественна розумна сила.
Існує також декілька астрономічних версій походження зірки. Іоган Кеплер в 1604 році припустив, що зірка Вифлеєма стала поєднанням Марса, Юпітера і Сатурну. На думку Джероламо Кардано, євангельська зірка була найновішою зіркою Тихо Бразі, що спалахнула в сузір'ї Касіопеї.