В останні роки в багатьох православних церковних і біляцерковних ЗМІ Російської православної церкви (РПЦ) доволі часто вживається термін «Канонічна територія». Цей термін став могутнім щитом, який парирує всі зусилля українського суспільства впорядкувати Українське православ’я, отримати для нього необхідний і законний автокефальний статус, іншими словами — відтворити єдину, визнану Вселенським православ’ям Українську церкву. На всі українські зусилля з боку Московської патріархії чутно одну стандартну відповідь: «Україна є канонічною територією РПЦ — українське православ’я є невіддільною частиною московського». Що ж таке власне ця «канонічна територія», до якої ми прикуті?

Письменником першого Євангелія був святий Матфей, що носив також ім’я Левія, син Алфея. До покликання свого на апостольське служіння він був митарем, тобто збирачем податків, і як такий був не любимий своїми співвітчизниками-євреями, що зневажали і ненавиділи митарів за те, що вони служили іновірним поневолювачам їх народу і утискали свій народ збиранням податків, причому у своїх прагненнях до наживи часто збирали більше, ніж було належно.

Хто був за своїм походженням письменник третього Євангелія святий Лука, точно не відомо. Євсевій Кесарійський каже, що він походив з Антіохії і тому вважається, що святий Лука був за походженням язичник або прозеліт, тобто язичник, що прийняв юдейство.

Четверте Євангеліє написане улюбленим учнем Христовим — святим Іоаном Богословом. Він був сином галилейського рибалки Заведея та Саломії. Його батько, імовірно, був людиною багатою, бо мав робітників.